Відеоурок:Зміни приголосних при творенні відносних прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- та іменників із суфіксами -ств(о), -зтв(о), -цтв(о)

https://education.microsoft.com/Story/Tutorial?token=aTl9f

ТЕМА: УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ: «СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ»

Мета: узагальнити й систематизувати знання шестикласників зі словотвору й орфографії; удосконалити вміння й навички визначати словотвірні категорії, пояснювати орфограми у словах, використовуючи вивчені правила правопису; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, творчі вміння використовувати словотвірні категорії у власних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до сім’ї, членів родини, свого роду.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал 

ХІД УРОКУ

I. Оголошення теми й мети уроку

II. Актуалізація опорних знань

 Самостійна робота з творчим завданням

Записати подані слова, знімаючи риску. Аргументувати свій вибір.

Фото/аппарат, кіно/зал, яхт/клуб, радіо/деталь, фут/бол, зоо/технік, зірви/голова, південно/східний, кают/компанія, генерал/армії, генерал/ майор, біло/ручка, ред/колегія.

З двома-трьома словами скласти речення, пов’язані між собою однією темою.

З’ясувати лексичне значення виділених слів. У разі потреби звернутися до тлумачного словника.

IІІ. Узагальнення й систематизація здобутих знань у процесі практичної роботи

 Робота з підручником

Виконання завдань з підручника

Ігрове завдання «Хто швидше?»

Від поданих слів утворити якомога більше нових слів, використовуючи різні способи творення.

Ліс, сім’я, батько, крейда, відро, озеро, земля, рушник, гідність, хата, добробут, картопля, підпис, місто, країна, квітник, книжка, вишня, зміна.

Виділити наголос у кожному слові. Дослідити, чи змінюється він при утворенні нових слів.

 Розподільний диктант

Завдання: записати слова у дві колонки: в першу – слова, що пишуться з префіксом пів – через дефіс, у другу – ті, що пишуться з префіксом пів-разом.

Пів’ялинки, пів-України, півмісяця, півкабінету, пів-Дніпра, півкниги, пів’явора, пів-Ялти, піволівця, пів-Росії, пів-Вінниці.

Гра “Відгадай загадку”.

Завдання: відгадати загадки. Записати відгадки (складні слова), пояснити їх творення і правопис.

І не сонце, і не місяць, а світить ясно, як удень. (Електролампа.)

Ми спіймали нашу річку і додому принесли, затопили жарко пічку і купаємося ми.(Водопровід.)

Посередині пічка, а по боках річка. (Самовар.)

По полю повзе, траву гризе. (Сінокосарка.)

Не людина, а говорить. (Радіоприймач.)

Не вмію читати, а весь вік пишу. (Авторучка.)

Робота біля дошки

Завдання: записати речення, підкреслити складноскорочені слова, пояснити їх творення.

І непогасна слава МХАТу, як наша молодість, жива. (М. Рильський.)

Деяким підрозділам комбат дозволив короткий перепочинок. (О. Гончар.)

Шура залишилася в медсанбаті полку. (О. Гончар.)

Творча робота

Завдання I: додати до поданих слів потрібний префікс (з-, зі-, с-, роз-, без-).

Бити, писати, грамотний, захисний, казати, в’язати, бігати, ставити, совісний, відповідальний, жалісний, сипати, копати, кинути.

Завдання II: дописати префікси пре-, при – до слів. Пояснити свій вибір.

Добрий, гадати, бити, сісти, мудрий, хід, єднатися, веселий, морський, дбати, слухатися, великий, тихий, багатий, дорогий.

Робота біля дошки

Завдання I: розібрати слова за будовою.

Пеньочок, лісостеповий, волейболіст, вперше, розхитають, збігається, неспокійно.

Завдання II: до поданих слів дібрати спільнокореневі.

Стріла, літо, звір, мисливець, лінь, день, книга.

Творча робота

Завдання: скласти й записати речення зі словами солодке, минуле, поранений, черговий, які утворені способом переходу з однієї частини мови в іншу.

V. Підсумок уроку

Подумати і дати відповіді:

1. Яка особливість утворення нових слів?

2. Назвати способи творення слів. Навести приклади.

3. Які орфограми щодо правопису слів виявилися найскладнішими? Аргументувати відповідь, підтверджуючи прикладами.

4. Навести приклади слів, утворених поєднанням основ слів.

VI. Домашнє завдання

Скласти монологічне висловлювання у науковому стилі про словотвір як розділ науки про мову та його значення для розвитку мовлення кожної людини.

Тема:  Героїзм і мужність українських козаків. Художні особливості поеми «Іван Підкова»

Мета: розширити знання учнів про творчість Т. Шевченка; ознайомити з історичною поемою «Іван Підкова»;розвивати поетичну уяву, навички виразного читання поетичних творів, аналізувати ліро-епічний твір; визначати художні особливості поеми; формувати комунікативну, інформативну компетентності; виховувати почуття любові до Батьківщини, патріотичні почуття.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

 Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, поетичні збірки поета, дидактичний матеріал

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

Літературний диктант

1.     До якого міста пішов Тарас Шевченко взимку 1831 року? (До Петербурга)

2.     З ким познайомився у Літньому саду Петербурга Т. Шевченко? (З Іваном Сошенком)

3.     Хто взяв участь у викупі Шевченка із кріпацтва? (К. Брюллов, В.Григорович, О. Венеціанов, В. Жуковський, Є. Гребінка)

4.     За скільки викупили майбутнього поета? (За 2 500 крб.)

5.     У якому році з’явилася перша збірка Тараса Григоровича? (1840 р.)

6.     Яку назву мала ця збірка? («Кобзар»)

7.     У якому альманасі було надруковано поезію «Думка»? («Ластівка»)

8.     З якою метою «пішов козак світ за очі…»? (Шукати долі)

9.     З чим сперечається серце козацьке? (Думкою)

10.           Чому козак плаче? (Ні з ким поговорити)

11.           Що заросло тернами в поезії «Думка»? (Шляхи)

12.           Яким епітетом описує Т. Шевченко море? (Синє море)

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

Вступне слово вчителя

У всі періоди творчості Великого Кобзаря бачимо його глибоке зацікавлення історією України,  героїчним минулим. Йому хотілося, щоб український народ згадав про свою минулу славу – козаччину, гайдамаччину, піднявся і скинув ненависні кайдани.

   Ці думки вилилися в поетичні рядки – поему «Іван Підкова».

Повідомлення учнів

1.                  Українське козацтво у 17 ст.

2.                  Доба героїчних походів українського козацтва.

3.                   Івана Підкова як історичну особу.

4.                  Козацька чайка.

Аналіз образу Івана Підкови

 Дайте цілісну характеристику образу І. Підкови, опираючись на цитати з твору.

Робота в групах

Визначити художні особливості поеми

рефрен: «Було колись…»;

метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба… кружала», «серце… спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»;

епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»;

порівняння: «могили…, як гори», «хвилі, як ті гори»;

звертання: «Ануже, хлоп’ята», «Грай же, море», «Добре, батьку, отамане»;

риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гості», «Спасибі вам!»;

риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»

Проблемні питання

1. Доведіть або заперечте думку О. Довженка: «Без минулого немає майбутнього».
2. Що, на вашу думку, свідчить про пам’ять людей щодо власного історичного минулого? Відповідаючи, посилайтеся на події, відтворені Т. Шевченком у поемі «Іван Підкова».

3. Прокоментуйте народну мудрість: «Перед тим як сказати — подумай, зваж». Висловіть власні зауваження, застосовуючи знання змісту твору Т. Шевченка «Думка».
4. Чому, наваш погляд, у військовій справі важливе порозуміння отамана і козаків? Особисту думку доведіть, посилаючись на зміст твору Т. Шевченка «Іван Підкова».

5. Чому, на ваш погляд, поезія Т. Шевченка має назву «Думка»? Чи часто ви думаєте? Які мрії вас охоплюють?
6. Поміркуйте, чи здобудуть перемогу козаки у боротьбі з ворогом? Особисті міркування вмотивуйте.

IV. Закріплення знань, умінь та навичок.

         Інтерактивна вправа «Відбий м’яч»

1.     Що залишилося після запорожців у поля? (Могили)

2.     Яка ріка згадується в поемі «Іван Підкова»? (Дніпро)

3.     До кого їдуть козаки в «гості» в поемі «Іван Підкова»? (До султана)

4.     Що робили козаки, коли плили річкою? (Співали)

5.     Яку назву має столиця Туреччини в поемі «Іван Підкова»? (Царгород)

6.     З ким говорять козацькі могили в полі? (З вітром)

V. Підбиття підсумків уроку.

         Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжіть речення «Мені найбільше запам’яталося…»

VI. Домашнє завдання.

         Виразно читати поему «Іван Підкова» Т.Г. Шевченка.

         Намалювати ілюстрації до поеми.

Тема:  Поєднання фантастичного і реального у романі Володимира Рутківського. "Джури козака Швайки". Проблеми, порушені у творі.

М е т а: ознайомити учнів із новими пригодами героїв твору; прищеплювати інтерес

і любов до читання художньої літератури; розвивати навички виразного читання, уміння фантазувати, оцінювати дії та вчинки персонажів; сприяти усвідомленню лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших предків.

Тип уроку : урок застосування знань, умінь і навичок.

Обладнання : текст роману, ілюстрації

Хід уроку

І. Оголошення теми і мети

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Літературна гра «Хто швидше?»

1. Де народився В.Рутківський?
2. Коли почав писати поезію?
3. Яка історична трилогія для дітей Володимира Рутківського отримала Національну премію України імені Тараса Шевченка у 2012 році?
4. Де зараз проживає В.Рутківський?
5.  Чому В.Рутківський любив писати твори про історичні події пов’язані з Україною?
6. Що означає слово «козак»?
7. Дайте визначення поняттю «історичний роман».
8. Кого обожнював з персонажів бик Петро?
9.  Як Грицько пожартував над Тишкевичем?
10. Назовіть позитивни та негативних персонажів твору ?
11. Чому навчав Санька дід Кудьма?
12. Про кого козаки вирішили: «На острові їх тут не буде»?

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

Слово вчителя

Володимир Рутківський у своєму романі творить реальний історичний образ характерника – людини, чия любов і відданість, самозречення й Божа іскра дають змогу самотужки протистояти будь­кому в ім’я рідного народу, заради його перемоги.

У романі немає ні містики, ні вигадливої брехні. Бо проголошена письменником правда проста – надлюдську силу має той, хто хоче витратити її на добро для інших, а всякий талант – то дар Божий, який треба віддати людям: не за добро чи золото, а щоб прислужитися тим, хто цього дару не має. Неймовірність виведення у творі характерників – у надлюдській здатності любити людей і присвятити їм своє життя.

Учнівські повідомлення

1­й у ч е н ь. Серед козаків були таємничі воїни, яких називали характерниками. Це козаки,

які володіли надзвичайними, непоясненними здібностями.

Що ж вирізняло їх з­поміж інших? Найперше – спосіб життя, який вони вели. Деякі з них уміли перевтілюватися у звірів, проходити крізь стіни, чути і бачити на великій відстані.

Характерників також називали галдовниками (від укр. слова «галдовати» – чаклувати),

або заморочниками і химородниками, через їхнє вміння напускати морок, сон і туман на людей. Назви залежали від діяльності таких козаків, рівня підготовки і майстерності. Послуговуючись сучасними поняттями, можна сказати, що вони мали екстрасенсорні здібності, були телепатами і ясновидцями, вміли гіпнотизувати. Кажуть, що деякі з них прожили понад 100 років.

2­й у ч е н ь. Характерників готували практично з народження. Змалку хлопчики ставали

джурами старших мудрих козаків, від яких переймали премудрощі характерництва. Тобто духовний наставник передавав учневі те, що знав і вмів сам – у тому й полягало навчання молодих козаків.

Сам процес навчання тривав багато років. Що ж треба було засвоїти характерникові? Що він

повинен був робити у війську? Часто він виконував роль лікаря, надавав невідкладну допомогу на полі бою. Лікуючи поранених, характерники здійснювали особливі ритуали.

3­й у ч е н ь. Характерники були козацькими старшинами, плекали культуру запорозького

війська, оберігали давні традиції, посвячували в козаки. Саме вони закарбували історію козацтва у пісенній творчості. Так духовний досвід предків передавався наступним поколінням.Уміли і знали характерники дуже багато. Вони були найкращою частиною війська – обраними. Завдяки своїм надприродним здібностям ці люди могли керувати своєю психікою – входити в особливий психічний стан, який давав їм змогу робити неймовірне, наприклад, наводити «ману» на ворогів.

 Осягнувши давні знання та секрети, козаки­характерники ставали невразливими – їх не

брали ні куля, ні шабля. Вони були найкращими воїнами, розвідниками.

4­й у ч е н ь. З характерників за часів козацтва створювали загони пластунів. Це були загони

спеціального призначення, які могли вщент розбити цілу армію супротивника. Характерниками були деякі гетьмани та кошові, себто козацька верхівка. Найвідоміші з­поміж них – Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Іван Богун, Максим Кривоніс, Северин Наливайко.Чимало легенд збереглося про уславленого кошового отамана Івана Сірка. Кажуть, що козаки п’ять років не ховали побратима після його смерті, а возили його тіло із собою у походи, і це приносило їм перемоги над удвічі сильнішим ворогом.

Слово вчителя

Роман В.Рутківського «Джури козака Швайки» складається з трьох частин:

Частина 1. Втеча з рідного дому

Частина 2. На козацьких островах

Частина 3. Джури вирушають у дорогу

На уроках ми ознайомимося із другою частиною твору – «На козацьких островах».

Робота над уривком твору

Виразне читання епізодів з роману В. Рутківського «Джури козака Швайки» («На козацьких островах»)

1.      Робота над розділом «На кам’яному острові»
Бесіда
• Куди приїхав Швайка з Грициком і Саньком?
• Прочитайте пейзаж від слів: «Мандрівці вийшли на берег» до кінця абзацу. Наскільки стан природи відповідає настрою героїв?
• Кого впізнали хлопці у другові Пилипа? •
Як зреагували козаки на слова Василя про Швайку? Про що це говорить?
• Чим були вражені Грицик і Санько? Як це характеризує Швайку? • Кого зустріли хлопці на острові?
• Чому Грицик, почувши розмову козаків, за¬ хотів у неї втрутитися? • Прокоментуйте думку хлопчика: «Гірші за вовків ті, хто прикидається ними».

Робота над розділом «Це був Тишке¬ вич!».
• Як звали вовка, який з’явився на острові?
• Що засвідчують зворушливі обійми Швайки і Барвінка?
• Грицик помічає, що Швайка, вибираючи реп’яхи з шерсті вовка, один поклав собі в кише¬ ню. Якою рисою наділяє хлопчика автор?
• Прочитайте «німий» діалог між Саньком і Барвінком. Чому, на вашу думку, Пилип поособливому подивився на Санька?
• Про що говорили козаки біля багаття? Чому Швайка не встрявав у їхню розмову? Що зрозумів Грицик, спостерігаючи за ним?
• Чи здогадалися хлопчики, хто займався грабунками? Які докази вони навели?
• З яким проханням звернувся Швайка до Санька? Як ви гадаєте, чому Пилип не дозволив Санькові сказати всім присутнім того, що підка¬ зувало йому серце?
• Яке враження викликала у вас розмова між ними?

2.      Робота над розділом «Самі на острові».
• Чому вдосвіта козаки вибиралися з острова?
• Які аргументи на свою користь наводили Санько з Грициком, аби ті взяли їх із собою?
• Зачитайте епізод, у якому автор описує ос¬ трів. Прокоментуйте умови проживання козаків на острові.
• З якої причини засумував Санько? Про що він мріяв? Чи погоджувався з ним Барвінок? Відповідь аргументуйте.
• Про що засперечалися Грицик і Санько? Кому з них більше хотілося залишитися на ос¬ трові з козаками? Чому? Відповідь проілюструй¬ те цитатами.
• Чому насторожився Барвінок?
• Де причаїлися хлопчики? Кого вони впі¬ знали серед веслярів?

Робота над розділом «Тишкевич».
• Хто з’явився на острові?
• Про що розмовляли прибульці? Чи стало зрозуміло з їхньої розмови, яким промислом вони займалися? Відповідь аргументуйте.
• Як діяли в цій ситуації Грицик і Санько?
• Прокоментуйте поведінку хлопців і Тишкевича упродовж їхньої розмови.
• Чи вдалося їм вивести Тишкевича на чисту воду? Відповідь обґрунтуйте.
• Як повелися так звані друзі Тишкевича? Як ви це розцінюєте? Як, на вашу думку, повівся б на їхньому місці сам Тишкевич?

Словникова робота

Джура – зброєносець при козакові; зброю чистить, коня доглядає, його за це вчать козацької справи.

Швайка – те саме, що й шило.

Уруські села (татар.) – українські села.

Ногайці, ординці – татари.

Плавні – заболочені, порослі очеретами береги річки, що затоплюються під час повені.

 Спостереження над текстом, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

·Чи сподобалися вам прочитані розділи роману В.Рутківського «Джури козак Швайки»? Чи легко було їх читати?

·Назвіть імена персонажів, про яких найбільше розповідається у творі. За яких обставин відбулося перше знайомство з ними?

·Як і чому головні герої твору потрапили до кам’яний острів? Як козаки  прийняли  Швайку, Грицика і Санька?

·Якого звіра злякався Грицик уночі? Чому Пилип Швайка зустрів вовка як найкращого друга? Чим особливий був цей вовк?

·Через що Грицик, Санько та Барвінок залишилися самі на острові? Чим вони займалися?

·Хто такий Тишкевич?  Чим небезпечний він був для козаків? З якою метою Тишкевич прибув на кам’яний острів? Розкажіть, як  хлопчаки взяли його в полон і як в’язневі вдалося утекти.

·Куди попрямував Тишкевич, рятуючись від переслідування Пилипа Швайки? Що пов’язувало його з татарами?

             Зачитайте розмову Іслам-бека і Тишкевича на вершині пагорба.Чого                                                                                                                                                                                              

                  найбільше боялися вороги?

·Як врятувалися Швайка, Грицик і Санько від татарів? Який Саньків талант допоміг їхньому порятунку?

·Розкажіть про зустріч Тишкевича з Демком на прізвисько Дурна Сила.   Як Демко опинився в степу? Чому він повірив Тишкевичу? Хто допоміг зрозуміти Демкові, що Тишкевич не той, за кого себе видає? Як Демко виправив свою помилку?

·Хто такий дід Кудьма? Чому він шукав таких хлопців, як Санько?

Проблемне питання

          - Кого з героїв роману «Джури козака Швайки»  ви б узяли собі за   приклад і чому?

 - Які проблеми порушено у творі?

Робота над аналізом образів

Дібрати поданих слів  характеристику  хлопців Санька, Грицька і козака Швайки.

Бешкетливий                       Сміливий

Необачний                           Розумний

Чесний                                Передбачливий

Сміливий                             Вірний побратим

Спритний                             Патріот

Кмітливий                            Ватажок

Вірний у дружбі                  Справедливий

Мистецький практикум

Розгляньте ілюстрації до твору, намальовані художником Максимом Паленком та вашими однокласниками і доберіть до них підписи. Чи погоджуєтеся ви зі словами, що ілюстрації Максима Паленка «можна «читати» ніби ще один текст у тексті, де кожна деталь промовляє, а кожний малюнок приховує в собі власну історію».

Пошукове завдання

Знайдіть у тексті описи природи. Які художні засоби використовує в них автор?

Простежте, що є уявним, фантастичним, а що реальним у творі. Свої думки підтвердьте цитатами з тексту.

ІV. Узагальнення і систематизація знань

Літературна вікторина

1. В якому столітті відбувається дія роману? (15 століття).

2. Що означає татарською мовою слово «козак»? (Вільна людина).

3.Про яку історичну подію згадується у творі? (Битва під Синіми Водами).  

4. Де жили Санько, Грицик і Демко? (У Воронівці).  

5. Ким був козак Швайка? (Розвідником-вивідувачем).

6. Яке прізвисько отримав Демко від діда Кібчика? (Дурна Сила).

7. Чому Грицик і Санько змушені були тікати з села? (Рятувалися від гніву пана Кобильського).  

8. Хто одночасно служив і татарам і шляхті? (Тишкевич).

9. Чого мав навчати Санька дід Кудьма? (Ворожби і знахарства).

10. Хто став джурою козака Швайки? (Грицик).

11. Як називалося житло козаків? (Курінь).  

12. Якому герою належать слова: «...Україна не сьогодні - завтра готова спалахнути, як оце багаття. Біда лише у тім, що все сирі гілки трапляються»? (Дідові Кібчику).  

IV. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Сучасному школяреві, який прочитав твір «Джури козака Швайки», було цікаво дізнатися про...

V.  Домашнє завдання

Підготувати усний переказ епізоду, який найбільше сподобався; виписати із тексту фрази, які ви вважаєте ключовими для розуміння теми твору.

Тема: Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Використання багатозначних слів у прямому і переносному значенні

Мета: відновити в пам’яті п’ятикласників відомості з лексикології: поняття про однозначні й багатозначні слова, уживання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях; формувати загальнопізнавальні вміння розпізнавати однозначні й багатозначні слова, пояснювати їх лексичне значення, чітко розмежовувати лексичне значення слова від граматичного; удосконалювати навички практичного використання однозначних і багатозначних слів з прямим і переносним значенням в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу спонукати учнів до вивчення рідної мови.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок з елементами повторення (урок-мандрівка).

Обладнання: підручник, текст

Хід уроку

I. Оголошення теми і мети уроку

IІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів

Бесіда

1) Які ви знаєте розділи науки про мову і що вони вивчають?

2) Що, на вашу думку, є спільним у словах лексикологія, лексика, лексичне значення слова?

3) На які дві групи поділяються слова за кількістю значень?

4) На які групи за характером значень поділяються слова української мови?

Робота над текстом

 Прочитати мовчки текст.

Весна цього року повелась спочатку суворо, усе чогось хмурилась, сльозилась, а потім пом’якшала. По густій блакиті вийшло золоте сонце. Воно не гріло по-літньому, але вкривало землю молодою травичкою (За Ю. Збанацьким).

Дати відповіді на запитання:

1. Чи є у тексті багатозначні слова, ужиті в переносному значенні?

2. Якими частинами мови виражаються вони? Тепер ми можемо рухатися далі.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Слово вчителя

Багатозначні слова можуть уживатися в прямому і переносному значеннях.

Пряме значення — це властиве слову звичайне значення.

Переносне значення — образна назва ознаки предмета, явища, дії.

Переносним його називають тому, що мовець свідомо переносить назву предмета (ознаки, явища) на інше, тому що ці предмети чимось подібні одне до одного.

Уживання слів у переносному значенні робить мовлення образним, поетичним. Найчастіше слова в переносному значенні вживають у художньому стилі мовлення.

У статтях тлумачного словника переносне значення слова подається під окремою цифрою з позначкою перен.

Наприклад:

Вир, -у, ч. 1. Місце в річці або в морі, де протилежні течії утворюють круговий рух води. 2. Перен. Стрімкий рух, бурхливі обставини, які захоплюють, втягують кого-небудь. Вир боротьби.

Усна вправа

Прочитайте словосполучення. Укажіть, у якому випадку багатозначні слова вжиті у властивому їм (прямому) значенні, у якому — в переносному. Подібність яких ознак предметів чи явищ стала основою вживання слів у переносному значенні?

Гарячий чай, гарячий прийом;

дитина йде, сніг іде;

медовий пиріг, медовий погляд;

крила сокола, крила пісні;

м’яка вовна, м’який клімат;

пливе човен, пливе думка.

У якому стилі слова в переносному значенні вживаються найчастіше?

Самостійна робота

Перепишіть. Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні.

№ 1

Сонечко почало з-за гори випливати, воно грало, усміхалося. Як легенькі блискавочки, забігали по землі його промені, кришталем заіскрилася роса на зеленій траві. Легенький вітерець скрізь розносить тепло раннього літнього ранку. Хороше так, весело!

За Панасом Мирним.

№ 2

Небо похмурнішало. Сонце невдоволено наморщило сиві хмаряні брови.Вітер тихенько заклякав десь у траві.Од наморщених брів сонця по степу попливли безшумні й суворі тіні. Вітер мерз, щулився й заривався у гриву трав.За мить сонце розправило брови й добродушно, задоволено посміхнулось. Тіні нишком пригнули голови й помчали за обрій. Степ засміявся. Вітер вистрибнув з гриви трав і закрутив хвостом, а тоді, як улюблена дитина, пустотливо й ніжно притулився щічкою до степу.

№ 3

Сонце було ще за обрієм, а вже поперед себе послало гінців – сріблясті промені. І вони заходилися розмальовувати і прикрашати хмаринки по небу, лаштуючи тріумфальний шлях своєму господареві. Спочатку яскраво-золотистим блиском обвели ближчі хмарки, потім додали червоних барв і бризнули на дальші, а окремі пурпурові крапельки залетіли аж на півнеба.Закукурікали півні, захоплені зненацька срібним дзвоном променів. І хвиля за хвилею покотилася їхня пісня на славу ранкового сонця (За І. Ющуком).

За В. Винниченком.

Пошуково-вибіркова робота

 Подані сполучення слів записати у дві колонки.

Слова з прямим значенням

Слова з переносним значенням

Пташині крила, сумна дівчина, гострий ніж, горів ліс, летить птах, золоті сережки, солодкий подарунок, холодна вода Крила літака, сумна погода, гостре слово, золоте серце, слово вилетить, солодке життя, холодна зустріч

Творче завдання

 Подані слова ввести у прості речення, ускладнені однорідними членами, вставними словами. Надписати над кожним словом назву групи, до якої його можна віднести. Свій вибір аргументувати за допомогою правила. Значення незрозумілих слів з’ясувати за тлумачним словником.

Духовність, відвага, гідність, упряж, кошовий, оброк, клейноди, ноша, гачок, кліщі, інтернет, сайт, бойлер.

Пошукова робота

 Прочитати речення. Знайти і виписати багатозначні слова. З’ясувати, що вони можуть означати.

1) Князь Ігор мав створити дружину заново. Людей і коней міг набрати у своїй землі (З підручника).

2) Полечу, каже, вдовицею, тією чайкою-зигзицею та понад Доном полечу.. («Слово о полку Ігоревім»).

3) О земле рідна, земле солов’їна, роздолля очі радує твоє (С. Жуковський).

4) Дикі коні, було, часто вибігають на Туркову могилу, а потім подадуться або на Гайчур, або на Янчул пастись (Нар. творчість).

Гра Упізнай багатозначне слово!

Четверта частина року; кімната в школі; частина архітектурної споруди; загальний вигляд якоїсь місцевості, краєвид; творча уява; свійський птах з червоним гребенем.

Довідка: квартал, клас, колона, пейзаж, півень.

ІV. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Вікторина

1. З якими «мешканцями» країни Лексикології ви сьогодні зустрічалися?

2. Як розрізнити багатозначні слова від однозначних?

3. Що ж є предметом вивчення лексикології?

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

1. Підготувати повідомлення на основі вивченого теоретичного матеріалу з теми «Лексикологія».

2. За допомогою тлумачного словника знайти три багатозначних слова, які починалися б на літери в, к, ф.