Інтерактивні методи
навчання на уроках української мови та літератури
Проблема урізноманітнення форм роботи на уроці
зараз не стоїть уже так гостро. І хоча все залежить від особистості
учителя,рівня його майстерності, все ж , я вважаю ,що різні форми роботи на
уроці,розподілені на етапи уроку стануть у пригоди багатьом моїм колегам. Я
пропоную різні форми роботи на уроках української мови та літератури. Їх можна
застосовувати і до інших предметів.
І.Організаційний момент.
«Малюнок на скелі»
Первісні люди на стінах печер
зображали тварин, речі, які мали відношення до їхнього життя. Учню необхідно
обрати лише одну річ, яка б символізувала художній твір. Наприклад:
санчата —народна казка «Мудра
дівчина».
«Пароль»
З метою швидкого залучення учнів до роботи можна
об’єднати організаційний момент уроку з грою. Привітавшись, учительне пропонує
всім учням сісти, а просить кохного
назвати. Не повторюючись(ланцюжком-один за одним), суттєве для матеріалу
попереднього уроку слово, словосполучення-своєрідний пароль.
ІІ.Мотивація.Цілепокладання
«Мозкова атака»
Учні потрапляють в «екстремальну ситуацію» й повинні негайно дати
відповіді на поставлене питання.
Ця гра індивідуальна, її проводять у вигляді розминки на повторення
вивченого матеріалу.
«Особисті
асоціації»
Особисті асоціації школярів — це спроба перевтілення та перетворення
літературного героя, його внутрішнього світу. На уроці заНовелою М.Хвильового
«Я(Романтика)» учням пропонують знайти
три асоціації до присвяти,до погоди.
Учень пояснює, чим викликані ці асоціації, розповідає про себе, про свої
почуття, але повинен добре зрозуміти літературного героя.
ІІІ.Актуалізація знань:
«
Запитання — відповідь»
Іноді перевірку домашнього
завдання можна робити так: учню, якого викликали до дошки, товариші ставлять
запитання до вивченого параграфу, прочитаного твору (не заглядаючи в
підручник). Оцінюють точність і правильність відповідей і самих запитань.
«
Вірю — не вірю»
Такий
прийом можна використати на будь-якому уроці. Вчитель складає опитувальник і
зачитує його в класі. Кожне запитання починається словами: «Чи вірите ви,
що...?». Учні мають або погодитися з твердженням, або ні.
Приклад.
•Чи
вірите ви, що іноді суфікс може стояти після закінчення? Тощо.
«Пінг-понг» .
Застосовують під час опитування за домашнім завданням. До дошки виходять
двоє учнів і по черзі ставлять один одному запитання з теми. Учитель оцінює
відповіді. Оцінка залежить від кількості правильних відповідей, додаткові бали
можна ставити за якість відповідей. Гра не потребує попередньої підготовки з
боку вчителя. Розрахована на активізацію уваги учнів під час відповіді біля
дошки.
«Відповідь із рецензією»
Відповідь учня біля дошки записують на магнітофон.
Прослуховуючи запис, клас пише за раніше розробленим планом рецензію (повнота
відповіді, логічність, манера учня говорити і триматися, що випущено у
відповіді, що сказано неправильно, наявність своїх прикладів, оцінка). Рецензія
може мати й жартівливий характер. Рецензії можна перевіряти вибірково,
зачитувати деякі з них і давати свій коментар.
«Коментатор»
Використовують, як правило,під
час повторних показів фільмів,презентацій, репродукцій тощо з метою закріплення
матеріалу. Суть полягає в необхідності прокоментувати кінофільм,
продемонструвати без звуку, або діафільм без титрів. Коментатора можна
перервати й попросити іншого продовжити розповідь.
«Хокей»
Як і в справжньому хокеї, кількість «хокеїстів на полі» від кожної команди
— по шестеро (один воротар, двоє захисників і троє нападників). Правила гри в
навчальному хокеї схожі на правила гри у справжньому. Тільки ці «хокеїсти»
сидять за навчальними столами. Кидок у ворота в навчальному хокеї означає запитання,
поставлене суперником. «Гол» — на запитання відповідь не дано. Або неправильна
відповідь. «Шайбу відбито» — захисники або воротар дали правильну відповідь.
Арбітром може бути сам учитель. Він стежить за дотриманням правил, видаляє
порушників, зупиняє час, дає гравцям дозвіл на запитання й на відповідь,
використовує музичні паузи.
«Тематичні терміни»-
Учням пропонують записати на аркушах паперу терміни, використані в даній
темі.Через певний час викладач припиняє записування слів і пропонує одному з
учнів зачитати записані слова. Інші викреслюють назви, що повторюються. Учень,
у якого виявиться найбільше термінів, буде переможцем. Гра індивідуальна, її
доцільно роводити для розминки, наприклад, перед перевіркою якості знань
учнів.
«Письменники
та їх твори» (робота в парах)
І варіант :Учні –це письменники .Кожен учень
(письменник)називає свій твір.Хто більше назве творів.
ІІ варіант:Один учень називає
прізвище письменника,другий-його твір(по черзі). «
Монолог поета»
Учитель
просить учнів удома або під час уроку скласти відповідь на запитання, використовуючи
тільки рядки з віршів певного поета.
Приклад. Монолог Т. Г. Шевченка«Мені тринадцятий минало» —
розповідь про біографію поета побудована тільки з цитат із його поезій.
«Розповідь літературного героя»
Цей прийом існує у двох варіантах.
Варіант
1
Людину, яка добре розповідає або читає, приємно
слухати. Це потрібно вміти кожному. Вчитель пропонує учню уявити себе в ролі
літературного героя й розповісти про нього так, щоб приємно було послухати
друзям-однокласникам.
Варіант2
Розповісти казку від імені героя:
а)Іван Франко «Хитрий Лис Микита»
—
від імені лиса Микити
Ці прийоми сприяють розвитку емоційного світу людини. Емоції виникають під
впливом різних подразників, які надходять із зовнішнього світу або з середини
самого організму, від органів до тканин. Вони необхідні, тому що урізноманітнюють
барвами наше життя, роблять його цікавим. Саме слово «емоція» в перекладі з латини
означає «збудження», «хвилювання».
Американський психіатр П.Ек-ман після проведених
досліджень стверджує, що й вираз обличчя людини, в свою чергу, впливає на її
емоційний стан. Коли учасники експериментів — студенти кількох коледжів —
імітували вирази переляку, гніву, захоплення, в них виникали й відповідні
емоції. Складніше було з усмішками, адже їх існує 18 видів, і не всі вони
означають радість.
Практика доводить, що школярі, читаючи й відповідаючи, використовують
такі засоби виразності, як жест чи міміка, невміло. Наприклад, розповідають
про щемливе — з усмішкою. Пошлемося тут знову на авторитет Василя
Сухомлинського: «Виховання емоцій — це не якесь окреме вузьке
завдання, а сама суть усього процесу становлення людини». Ось чому на уроках зарубіжної літератури потрібно
учнів навчати правильно використовувати жести, міміку поруч із такими засобами
виразності як темп, сила голосу, його тон.
«Знайди пару»
І варіант.
Гру проводять із метою закріплення
знань з яких творів літ. герой.При цьому
кожен гравець отримує одну листівку. Завдання: за певний час знайти
листівку-пару і впізнати або назву твору , або автора твору. Переможе та
команда, яка утворила найбільше пар.
IIваріант.
Клас поділено на дві групи.
Перша група отримує картки із запитаннями, друга — картки з відповідями. Кожен
має знайти свою половину. Відповіддю може бути практичне завдання, тоді парам
необхідно його виконати.
«Машина
часу»
Ігрові ролі — чотири екіпажі,
король з почтом, чаклун. Екіпажі чотирьох «машин часу» терплять аварію й
потрапляють у минуле. Необхідно довести свою могутність і реальну користь
своїх знань у королівстві, куди вони потрапили. Завдання чаклуна — не
випустити владу зі своїх рук, очорнити прибульців. Король дає на підтримку
наукових досліджень 100 дублонів, їх необхідно розподілити між екіпажами
залежно від перспективності напрямів їхньої діяльності. Король має право
карати прибульців, якщо вони будуть запідозрені у неправді. Перемагає команда,
що отримала необхідну фінансову підтримку. Гра підходить для уроків узагальнення.
«Розгорнутий план відповіді на задану тему».
Цей метод добре використовувати під час перевірки домашнього завдання,
щоб проконтролювати систематичність підготовки учнів до уроку. Вчитель ділить
клас на 6 варіантів — по рядах або за рівнем знань, і кожному варіанту
дає тему з домашнього завдання. За 10 хв учень повинен написати розгорнутий план своєї
відповіді.
ІV.Вивчення нового
матеріалу:
« Галерея літературних образів».
Коли відбувається ознайомлення з творчістю письменника у 8—11-х класах,
4—6 учням дають завдання підготувати монолог персонажа з певного твору цього
автора. Пропонуються різні за тематикою та ідейним спрямуванням твори, аби
представити якомога ширший діапазон творчості письменника. Ще кращий ефект
справляє обігрування монологів, а учні хоч би частково «костюмуються».
«Зустріч
із літературними ГЄРОЯМИ»
Це рольова гра. Визначають учнів, які гратимуть
роль автора твору, який вони вивчають, і героїв цього твору. Герої можуть
поставити запитання автору, висловити своє ставлення до прочитаного. Ця форма
роботи допомагає пізнати внутрішній світ героїв, перейнятися духом епохи.
«Очима психолога»
Характеристика героїв чи письменників,які страждають і закінчують життя
самогубством. Спробуймо за допомогою цього прийому, використовуючи загальномистецький
закон «читач — суб'єкт — аналіз», передбачити, які обставини спонукали їх залишити
цей світ.
«Суїцидальні
наміри»
1. Демонстративність.
(Люди цього типу намагаються своїм самогубством привернути увагу інших до своїх бід, домогтися
співчуття й розуміння).
2.Афективність.
(Емоції переважають над інтелектуальною оцінкою ситуації).
3.Неспроможність.
(Такі люди вважають себе некомпетентними, непотрібними).
4 Максималісти. (Найменша
втрата здається непоправною, а цінність досягнень — мінімальною).
Однак, на думку вчених, є й
такі чинники, які за будь-яких умов стримують від самогубства будь-яку
категорію кандидатів. Це — розуміння відповідальності перед іншими і почуття
свого обов'язку.
«Ерудит ЮША» (Юридична
Шпаргалка Абітурієнта)
Конспектувати навчальні матеріали намагаються майже всі, але мало хто
вчиться мистецтва короткого й дохідливого зображення навчальної інформації,
так, щоб це було зрозуміло всім і насамперед було легко запам'ятати самому.
У центрі шпаргалки зобразіть декілька головних, ключових понять. Напишіть
їх різним кольором, шрифтом, обведіть. Убік намалюйте стрілки, лінії.
Відобразіть, з якими поняттями співвідносні ваші ключові слова,
малюнки-символи. Умова одна: сама шпаргалка має бути зрозумілою будь-кому з присутніх.
Учитель роздає навчальний матеріал (можна взяти будь-який параграф із
підручника), і кожен намагається скласти за ним шпаргалку в заданий час.
По закінченні заданого терміну вчитель збирає роботи, перетасовує їх і
передає по колу учасникам для оцінки. Кожен з учнів оцінює чергову шпаргалку.
« Конкурс літописців»
Доречно використовувати під
час повторення. Можна скласти літопис знаменних подій будь-якого твору. Можна
навіть провести конкурс творчо оформлених літописів.
VI.Закріплення знань.
« Знайди помилку!»
І.варіант.
Учитель
дає учням певний матеріал і просить знайти у викладі помилки (можна навіть вказати
їх кількість). Звичайно, серед таких помилок є 2—3 явні, ще 2—3 типові, інші
помилки малопомітні. І тільки одну помилку може виявити навіть не кожен
спеціаліст. Знайдення такої помилки може означати справді глибоке знання теми.
Якщо матеріал учням знайомий, виникає природна ситуація успіху. Якщо матеріал
новий, учні можуть відчути себе експериментаторами, дослідниками, експертами.
ІІ.варіант.
Цей самий прийом можна використати
за командної участі учнів. Кожна команда готує вдома (або на уроці) розповідь
із помилками з певної теми або розділу і пропонує його іншій команді. Можна
для економії часу обмінятися заготовленими вдома текстами з помилками. Тут
можливе подвійне змагання: хто краще приховає і хто більше знайде.
«Буріме»
Прийди у свій літературний
клас, напиши на дошці готову риму, і нехай один ряд напише під неї вірш у стилі
Т.Шевченка, інший — у стилі, третій — у стилі Ахматової. Ось коли учні на
такому рівні знатимуть особливості стилю, мови, почуттів поетів, тоді можна
сказати, що клас у вас літературний».
«Письменники та їх твори» (робота в парах)
І варіант :Учні –це письменники .Кожен учень
(письменник)називає свій твір.Хто більше назве творів.
ІІ варіант:Один учень називає прізвище
письменника,другий-його твір(по черзі)
«Самі собі складаємо завдання»
Найбільш корисне в цій грі залучення
кількості понять з характеристикою. Під час вивчення теми «Частини мови» можна
так перевірити знання про частини мови
( морфологічні ознаки та синтаксичну роль)
Учні
отримують чисті аркуші. За завданням учителя записують частину мови . Аркуш
згортають, передають сусіду праворуч або ліворуч. На отриманому аркуші вказують
морфологічні ознаки та синтаксичну роль. По кожному ряду циркулює свій комплект
аркушів. Учень останньої парти щоразу передає аркуш на першу парту ряду. Після
останнього запису аркуш розгортають. Найзмістовніші картки оцінюють.
«Прес-конференція»
Ця гра — колективна. З класу вибирають кілька учнів, як грають ролі
«академіків», «директорів заводів», «відомих учених» тощо. Інші учні —«журналісти».
Вони представляють якесь «видання» або «теле(радіо)програми». «Журналісти»
ставлять запитання «учасникам прес-конференції». Запитання має завчасно знати
вчитель, тому що вони мають відповідати темі прес-конференції, віку й рівню
знань учнів. Оцінюють і правильність відповідей, слушність запитань.
Прес-конференції добре проводити на узагальнювальних уроках з якоїсь
теми. Звичайно, наведені приклади ігор не вичерпують їхньої різноманітності.
До ігор ще можна віднести кросворди, ребуси, головоломки. Поділ ігор на вікові
групи теж умовний.
«Хокей»
Як і в справжньому хокеї, кількість «хокеїстів на полі» від кожної команди
— по шестеро (один воротар, двоє захисників і троє нападників). Правила гри в
навчальному хокеї схожі на правила гри у справжньому. Тільки ці «хокеїсти»
сидять за навчальними столами. Кидок у ворота в навчальному хокеї означає запитання,
поставлене суперником. «Гол» — на запитання відповідь не дано. Або неправильна
відповідь. «Шайбу відбито» — захисники або воротар дали правильну відповідь.
Арбітром може бути сам учитель. Він стежить за дотриманням правил, видаляє
порушників, зупиняє час, дає гравцям дозвіл на запитання й на відповідь,
використовує музичні паузи.
Усі інші виступають у ролі запасних гравців або вболівальників.
«Біль
літературного героя»
Ми соромимося говорити про свій біль. Немає з ким
поділитися думками, мало хто вислухає нас до кінця. Всі поспішають, усім ніколи
слухати.
Літературні герої художніх творів, якщо вони позитивні, здебільшого люди
відверті, мудрі, справедливі. Який духовний та фізичний біль їх переймав? Кому
вони про нього розповідають? Чому саме цим особам? Як вони сприймають
страждання та думки літературного героя?
«Я—диктор»
Застосовують цей прийом під час виразного читання творів. Слід звернути
увагу на темп, силу голосу, його тон. Саме ці чинники розкривають почуття та
думки.
Спочатку учні «відточують зір та почуття», використовуючи цитати з твору,
який вивчають.
«Художник»
Хтось із дітей розпочинає:
«Намалюю я портрет, чий, поки
що таємниця. Відгадайте, вас я прошу, хто це? Я малюю казкового героя з
літературної казки відомого письменника І.Франка.Спочатку я беру жовті фарби, а потім вже сині…
«Один день із життя
героя твору»
«Дні мої, а чим же вас згадати».
Ці рядки належать перу Ліни Костенко. Зрештою, в житті кожної людини
настає той момент, коли вона сама ставить запитання перед собою. Всі ми —
прості смертні, і володарі світу, і генії, й невдахи, добрі й злі — рано чи
пізно запитуємо свій розум і серце про те, що посіяли вони по білому світу і
що залишили в нашому житті.
Розкажіть
про свій найпам'ятніший день у житті. Чи був такий день у літературного героя?
Чим він особливий?
На уроках літератури необхідно
приділяти увагу вимові вголос нових теоретичних понять, правильно писати
ініціали письменників ТОЩО.
«Знайди пару»
І варіант.
Гру проводять із метою закріплення
знань з яких творів літ. герой.При цьому
кожен гравець отримує одну листівку. Завдання: за певний час знайти
листівку-пару і впізнати або назву твору , або автора твору. Переможе та
команда, яка утворила найбільше пар.
IIIваріант.
Клас поділено на дві групи.
Перша група отримує картки із запитаннями, друга — картки з відповідями. Кожен
має знайти свою половину. Відповіддю може бути практичне завдання, тоді парам
необхідно його виконати.
«Якби письменником
(поетом) був я» (читання з продовженням)
Рекомендовано тоді, коли твір
має трагічний кінець або інтригу.
Дає учням змогу зняти стрес (наприклад,
після читання оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник», П.Мирного
«Морозенко»).
«Доповнити афоризм»
Пропонують на закріплення вивченої орфограми.
Вчитель записує початок вислову знаменитої людини, а потім шляхом запису
розподільного диктанту діти записують у дві колонки слова, в яких, наприклад,
є подвоєння «нн», і ті, в яких його немає. Після повідомлення ключа
(наприклад, із других букв кожного слова) учні складають слова і продовжують
вислів.
«А я вважаю...»
Коли вивчаються твори із гостро драматичними подіями, які викликають
неоднозначну оцінку, 4—6 учням хвилин на 5—8 дають завдання (як у грі «LG-Еврика»), наприклад, 1-й учень: доведіть за ЗО
сек, що Гриць Летючий —злочинець («Новина» В.Стефаника); 2-й учень: доведіть
за ЗО сек, що цей герой — жертва обставин; 3 -й учень: Летючий — жертва часу.
Відповідаючи, учень починає фразою «А я вважаю...»
VI.Узагальнення знань
«Портрет»
Найкраще цю форму роботи застосовувати на уроках узагальнення вивченого
матеріалу. Вчитель зачитує цитати або короткі визначення до характеристики
героїв, письменників.Учні намагаються впізнати особу. Якщо це не вдається, вчитель зачитує
друге твердження, яке містить більш точну інформацію про особу. Третє твердження
містить таку інформацію, що не впізнати загадуване не можна.
Цю форму роботи можна використовувати
під час нетрадиційних уроків-змагань
«Аукціон»
Використовують «Аукціон» на
етапі узагальнення знань. Учні повторюють якусь властивість, функцію,
особливість будови, спосіб життя певного героя. Вони доповнюють одне одного,
набираючи якомога більше знань про цей об'єкт. Виграє той, хто назве ознаку
останнім, а інші не зможуть доповнити.
« Рекламна пауза»
Для узагальнення й
систематизації знань за кожною темою можна дати учням
завдання виготовити рекламний плакат, буклет, афішу, листівку тощо.
Міра засвоєння матеріалу добре виявиться в роботі.
VIII. Рефлексі.Підсумок.
«Бараняча
голова»
Допомагає
засвоїти нову термінологію. Наприкінці уроку дають завдання: згадати всі нові
терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий — попередній і свої,
третій — обидва попередніх і свої тощо. Порядок слів зберігається. Якщо учень
помилився, наступний не виправляє його, а каже: «бараняча голова». На уроці, що
завершує тему, ланцюжок доходить до 20 і більше слів.
«М'яч із словами»
Це один із варіантів відпрацювання термінології. Кидаючи м'яч сусідові,
учень називає термін. Той, хто його спіймав, додає такі слова, щоб утворилося
коротке речення, кидає м'яч наступному, називаючи вивчений термін
Немає коментарів:
Дописати коментар