субота, 20 грудня 2014 р.


Інтерактивні методи навчання на уроках української мови та літератури
Проблема урізноманітнення форм роботи на уроці зараз не стоїть уже так гостро. І хоча все залежить від особистості учителя,рівня його майстерності, все ж , я вважаю ,що різні форми роботи на уроці,розподілені на етапи уроку стануть у пригоди багатьом моїм колегам. Я пропоную різні форми роботи на уроках української мови та літератури. Їх можна застосовувати і до інших предметів.
                   І.Організаційний момент.
«Малюнок на скелі»
Первісні люди на стінах печер зображали тварин, речі, які мали відношення до їхнього життя. Учню необхідно обрати лише одну річ, яка б символізувала художній твір. Наприклад:
санчата —народна казка  «Мудра дівчина».
«Пароль»
З метою швидкого залучення учнів до роботи можна об’єднати організаційний момент уроку з грою. Привітавшись, учительне пропонує всім учням сісти, а просить кохного  назвати. Не повторюючись(ланцюжком-один за одним), суттєве для матеріалу попереднього уроку слово, словосполучення-своєрідний пароль.
ІІ.Мотивація.Цілепокладання
 «Мозкова атака»
Учні потрапляють в «екстре­мальну ситуацію» й повинні негай­но дати відповіді на поставлене питання.
Ця гра індивідуальна, її прово­дять у вигляді розминки на повто­рення вивченого матеріалу.
 «Особисті асоціації»
Особисті асоціації школярів — це спроба перевтілення та пере­творення літературного героя, його внутрішнього світу. На уроці заНовелою М.Хвильового «Я(Романтика)»  учням пропонують знайти три асо­ціації до присвяти,до погоди.
Учень пояснює, чим викликані ці асоціації, розповідає про себе, про свої почуття, але повинен добре зрозуміти літературного героя.
ІІІ.Актуалізація знань:
« Запитання — відповідь»
Іноді перевірку домашнього завдання можна робити так: учню, якого викликали до дошки, това­риші ставлять запитання до вив­ченого параграфу, прочитаного твору (не заглядаючи в підручник). Оцінюють точність і правильність відповідей і самих запитань.
    « Вірю — не вірю»
Такий прийом можна викорис­тати на будь-якому уроці. Вчитель складає опитувальник і зачитує його в класі. Кожне запитання по­чинається словами: «Чи вірите ви, що...?». Учні мають або погодити­ся з твердженням, або ні.
Приклад.
Чи вірите ви, що іноді суфікс може стояти після закінчення? Тощо.
 «Пінг-понг» .
Застосовують під час опитуван­ня за домашнім завданням. До дошки виходять двоє учнів і по черзі ставлять один одному запи­тання з теми. Учитель оцінює відповіді. Оцінка залежить від кількості правильних відповідей, додаткові бали можна ставити за якість відповідей. Гра не потребує попередньої підготовки з боку вчителя. Розрахована на активіза­цію уваги учнів під час відповіді біля дошки.
  «Відповідь із рецензією»
Відповідь учня біля дошки за­писують на магнітофон. Прослуховуючи запис, клас пише за рані­ше розробленим планом рецен­зію (повнота відповіді, логічність, манера учня говорити і тримати­ся, що випущено у відповіді, що сказано неправильно, наявність своїх прикладів, оцінка). Рецензія може мати й жартівливий харак­тер. Рецензії можна перевіряти вибірково, зачитувати деякі з них і давати свій коментар.
 «Коментатор»
Використовують, як правило,під час повторних показів фільмів,презентацій, репродукцій тощо з метою закріплення матеріалу. Суть полягає в необхідності прокоментувати кінофільм, продемонструвати без звуку, або діафільм без титрів. Коментатора можна перервати й попросити іншого продовжити розповідь.
    «Хокей»
Як і в справжньому хокеї, кількість «хокеїстів на полі» від кожної команди — по шестеро (один воротар, двоє захисників і троє нападників). Правила гри в навчальному хокеї схожі на пра­вила гри у справжньому. Тільки ці «хокеїсти» сидять за навчаль­ними столами. Кидок у ворота в навчальному хокеї означає запи­тання, поставлене суперником. «Гол» — на запитання відповідь не дано. Або неправильна від­повідь. «Шайбу відбито» — за­хисники або воротар дали пра­вильну відповідь.
Арбітром може бути сам учи­тель. Він стежить за дотриманням правил, видаляє порушників, зу­пиняє час, дає гравцям дозвіл на запитання й на відповідь, викори­стовує музичні паузи.
«Тематичні терміни»-
Учням пропонують записати на аркушах паперу терміни, викори­стані в даній темі.Через певний час викладач припиняє записування слів і про­понує одному з учнів зачитати за­писані слова. Інші викреслюють назви, що повторюються. Учень, у якого виявиться найбільше термінів, буде переможцем. Гра індивідуальна, її доцільно роводити для розминки, наприк­лад, перед перевіркою якості знань учнів.
 «Письменники та їх твори» (робота в парах)
І варіант :Учні –це письменники .Кожен учень (письменник)називає свій твір.Хто більше назве творів.
ІІ варіант:Один учень називає прізвище письменника,другий-його твір(по черзі). « Монолог поета»
Учитель просить учнів удома або під час уроку скласти відповідь на запитання, викорис­товуючи тільки рядки з віршів пев­ного поета.
Приклад. Монолог Т. Г. Шевченка«Мені тринадцятий минало» — розповідь про біографію поета побудована тільки з цитат із його поезій.
 «Розповідь літературно­го героя»
Цей прийом існує у двох варі­антах.
Варіант 1
Людину, яка добре розповідає або читає, приємно слухати. Це по­трібно вміти кожному. Вчитель пропонує учню уявити себе в ролі літературного героя й розповісти про нього так, щоб приємно було послухати друзям-однокласникам.
Варіант2
Розповісти казку від імені ге­роя:
а)Іван Франко «Хитрий Лис Микита»
   від імені  лиса Микити
Ці прийоми сприяють розвитку емоційного світу людини. Емоції виникають під впливом різних под­разників, які надходять із зовніш­нього світу або з середини само­го організму, від органів до тка­нин. Вони необхідні, тому що урі­зноманітнюють барвами наше життя, роблять його цікавим. Саме слово «емоція» в перекладі з ла­тини означає «збудження», «хви­лювання».
Американський психіатр П.Ек-ман після проведених досліджень стверджує, що й вираз обличчя людини, в свою чергу, впливає на її емоційний стан. Коли учасники експериментів — студенти кількох коледжів — імітували вирази пе­реляку, гніву, захоплення, в них виникали й відповідні емоції. Складніше було з усмішками, адже їх існує 18 видів, і не всі вони означають радість.
Практика доводить, що шко­лярі, читаючи й відповідаючи, ви­користовують такі засоби вираз­ності, як жест чи міміка, невміло. Наприклад, розповідають про щемливе — з усмішкою. Пошле­мося тут знову на авторитет Васи­ля Сухомлинського: «Виховання емоцій — це не якесь окреме вузь­ке завдання, а сама суть усього про­цесу становлення людини». Ось чому на уроках зарубіжної літера­тури потрібно учнів навчати правильно використовувати жести, міміку поруч із такими засобами виразності як темп, сила голосу, його тон.
         «Знайди пару»
І варіант.
Гру проводять із метою закрі­плення знань  з яких творів літ. герой.При цьому кожен гравець отримує одну листівку. Завдання: за пев­ний час знайти листівку-пару і впізнати або назву твору , або автора твору. Пе­реможе та команда, яка утворила найбільше пар.
IIваріант.
Клас поділено на дві групи. Перша група отримує картки із за­питаннями, друга — картки з відповідями. Кожен має знайти свою половину. Відповіддю може бути практичне завдання, тоді па­рам необхідно його виконати.
«Машина часу»
Ігрові ролі — чотири екіпажі, король з почтом, чаклун. Екіпажі чотирьох «машин часу» терплять аварію й потрапляють у минуле. Необхідно довести свою мо­гутність і реальну користь своїх знань у королівстві, куди вони по­трапили. Завдання чаклуна — не випустити владу зі своїх рук, очор­нити прибульців. Король дає на підтримку наукових досліджень 100 дублонів, їх необхідно роз­поділити між екіпажами залежно від перспективності напрямів їхньої діяльності. Король має пра­во карати прибульців, якщо вони будуть запідозрені у неправді. Пе­ремагає команда, що отримала необхідну фінансову підтримку. Гра підходить для уроків узагаль­нення.
«Розгорнутий план від­повіді на задану тему».
Цей метод добре використову­вати під час перевірки домашнь­ого завдання, щоб проконтролю­вати систематичність підготовки учнів до уроку. Вчитель ділить клас на 6 варіантів по рядах або за рівнем знань, і кожному варіанту дає тему з домашнього завдання. За 10 хв учень повинен написати розгорнутий план своєї відповіді.
ІV.Вивчення нового матеріалу:
« Галерея літературних об­разів».
Коли відбувається ознайом­лення з творчістю письменника у 8—11-х класах, 4—6 учням дають завдання підготувати монолог пер­сонажа з певного твору цього ав­тора. Пропонуються різні за тема­тикою та ідейним спрямуванням твори, аби представити якомога ширший діапазон творчості пись­менника. Ще кращий ефект справ­ляє обігрування монологів, а учні хоч би частково «костюмуються».
          «Зустріч із літературними ГЄРОЯМИ»
Це рольова гра. Визначають учнів, які гратимуть роль автора твору, який вони вивчають, і ге­роїв цього твору. Герої можуть поставити запитання автору, вис­ловити своє ставлення до прочи­таного. Ця форма роботи допома­гає пізнати внутрішній світ героїв, перейнятися духом епохи.
«Очима психолога»
Характеристика героїв чи письменників,які страждають і за­кінчують життя самогубством. Спробуймо за допомогою цього прийому, використовуючи загальномистецький закон «читач — суб'єкт — аналіз», передбачити, які обставини спонукали їх зали­шити цей світ.
«Суїцидальні наміри»
1. Демонстративність. (Люди цього типу намагаються своїм самогубством привернути увагу інших до своїх бід, домогтися співчуття й розуміння).
2.Афективність. (Емоції пере­важають над інтелектуальною оці­нкою ситуації).
3.Неспроможність. (Такі люди вважають себе некомпетентними, непотрібними).
4 Максималісти. (Найменша втрата здається непоправною, а цінність досягнень мінімаль­ною).
Однак, на думку вчених, є й такі чинники, які за будь-яких умов стримують від самогубства будь-яку категорію кандидатів. Це — розуміння відповідальності перед іншими і почуття свого обов'язку.
«Ерудит ЮША» (Юридична Шпаргалка Абітурієнта)
Конспектувати навчальні мате­ріали намагаються майже всі, але мало хто вчиться мистецтва корот­кого й дохідливого зображення навчальної інформації, так, щоб це було зрозуміло всім і насам­перед було легко запам'ятати са­мому.
У центрі шпаргалки зобразіть декілька головних, ключових по­нять. Напишіть їх різним кольором, шрифтом, обведіть. Убік намалюй­те стрілки, лінії. Відобразіть, з яки­ми поняттями співвідносні ваші ключові слова, малюнки-символи. Умова одна: сама шпаргалка має бути зрозумілою будь-кому з при­сутніх.
Учитель роздає навчальний матеріал (можна взяти будь-який параграф із підручника), і кожен намагається скласти за ним шпар­галку в заданий час.
По закінченні заданого термі­ну вчитель збирає роботи, пере­тасовує їх і передає по колу учас­никам для оцінки. Кожен з учнів оцінює чергову шпаргалку.
 « Конкурс літописців»
Доречно використовувати під час повторення. Можна скласти літопис знаменних подій будь-яко­го твору. Можна навіть провести конкурс творчо оформлених літописів.
VI.Закріплення знань.
 « Знайди помилку!»
І.варіант.
Учитель дає учням певний матеріал і просить знайти у вик­ладі помилки (можна навіть вка­зати їх кількість). Звичайно, се­ред таких помилок є 2—3 явні, ще 2—3 типові, інші помилки малопомітні. І тільки одну помил­ку може виявити навіть не кожен спеціаліст. Знайдення такої по­милки може означати справді глибоке знання теми. Якщо матеріал учням знайомий, вини­кає природна ситуація успіху. Якщо матеріал новий, учні мо­жуть відчути себе експеримен­таторами, дослідниками, експер­тами.
ІІ.варіант.
Цей самий прийом можна ви­користати за командної участі учнів. Кожна команда готує вдома (або на уроці) розповідь із помил­ками з певної теми або розділу і пропонує його іншій команді. Мож­на для економії часу обмінятися заготовленими вдома текстами з помилками. Тут можливе подвійне змагання: хто краще приховає і хто більше знайде.
«Буріме»
Прийди у свій літературний клас, напиши на дошці готову риму, і нехай один ряд напише під неї вірш у стилі Т.Шевченка, інший — у стилі, третій — у стилі Ахматової. Ось коли учні на такому рівні знатимуть особли­вості стилю, мови, почуттів поетів, тоді можна сказати, що клас у вас літературний».

«Письменники та їх твори» (робота в парах)
І варіант :Учні –це письменники .Кожен учень (письменник)називає свій твір.Хто більше назве творів.
ІІ варіант:Один учень називає прізвище письменника,другий-його твір(по черзі)
         «Самі собі складаємо завдання»
Найбільш корисне в цій грі за­лучення кількості понять з харак­теристикою. Під час вивчення теми «Частини мови» можна так перевірити знан­ня про  частини мови ( морфологічні ознаки та синтаксичну роль)
Учні отримують чисті аркуші. За завданням учителя записують частину мови . Аркуш згортають, передають сусіду праворуч або ліворуч. На отриманому аркуші вказують морфологічні ознаки та синтаксичну роль. По кожному ряду циркулює свій комплект аркушів. Учень остан­ньої парти щоразу передає аркуш на першу парту ряду. Після остан­нього запису аркуш розгортають. Найзмістовніші картки оцінюють.
«Прес-конференція»
Ця гра — колективна. З класу вибирають кілька учнів, як грають ролі «академіків», «директорів за­водів», «відомих учених» тощо. Інші учні —«журналісти». Вони представляють якесь «видання» або «теле(радіо)програми». «Жур­налісти» ставлять запитання «учас­никам прес-конференції». Запи­тання має завчасно знати вчитель, тому що вони мають відповідати темі прес-конференції, віку й рівню знань учнів. Оцінюють і пра­вильність відповідей, слушність запитань.
Прес-конференції добре про­водити на узагальнювальних уро­ках з якоїсь теми. Звичайно, на­ведені приклади ігор не вичерпу­ють їхньої різноманітності. До ігор ще можна віднести кросворди, ребуси, головоломки. Поділ ігор на вікові групи теж умовний.  
     «Хокей»
Як і в справжньому хокеї, кількість «хокеїстів на полі» від кожної команди — по шестеро (один воротар, двоє захисників і троє нападників). Правила гри в навчальному хокеї схожі на пра­вила гри у справжньому. Тільки ці «хокеїсти» сидять за навчаль­ними столами. Кидок у ворота в навчальному хокеї означає запи­тання, поставлене суперником. «Гол» — на запитання відповідь не дано. Або неправильна від­повідь. «Шайбу відбито» — за­хисники або воротар дали пра­вильну відповідь.
Арбітром може бути сам учи­тель. Він стежить за дотриманням правил, видаляє порушників, зу­пиняє час, дає гравцям дозвіл на запитання й на відповідь, викори­стовує музичні паузи.
Усі інші виступають у ролі за­пасних гравців або вболівальників.
«Біль літературного ге­роя»
Ми соромимося говорити про свій біль. Немає з ким поділитися думками, мало хто вислухає нас до кінця. Всі поспішають, усім ніколи слухати.
Літературні герої художніх творів, якщо вони позитивні, зде­більшого люди відверті, мудрі, справедливі. Який духовний та фізичний біль їх переймав? Кому вони про нього розповідають? Чому саме цим особам? Як вони сприймають страждання та думки літературного героя?
«Я—диктор»
Застосовують цей прийом під час виразного читання творів. Слід звернути увагу на темп, силу го­лосу, його тон. Саме ці чинники розкривають почуття та думки.
Спочатку учні «відточують зір та почуття», використовуючи ци­тати з твору, який вивчають.
                   «Художник»
    Хтось із дітей розпочинає:
«Намалюю я портрет, чий, поки що таємниця. Відгадайте, вас я прошу, хто це? Я малюю казково­го героя з літературної казки відо­мого  письменни­ка І.Франка.Спочатку я беру жовті фарби, а потім вже сині…
          «Один день із життя ге­роя твору»
«Дні мої, а чим же вас згадати». Ці рядки належать перу Ліни Кос­тенко. Зрештою, в житті кожної людини настає той момент, коли вона сама ставить запитання пе­ред собою. Всі ми — прості смертні, і володарі світу, і генії, й невдахи, добрі й злі — рано чи пізно запитуємо свій розум і сер­це про те, що посіяли вони по білому світу і що залишили в на­шому житті.
Розкажіть про свій найпам'ятніший день у житті. Чи був такий день у літературного героя? Чим він особливий?
На уроках літератури необхід­но приділяти увагу вимові вголос нових теоретичних понять, пра­вильно писати ініціали письмен­ників ТОЩО.
         «Знайди пару»
І варіант.
Гру проводять із метою закрі­плення знань  з яких творів літ. герой.При цьому кожен гравець отримує одну листівку. Завдання: за пев­ний час знайти листівку-пару і впізнати або назву твору , або автора твору. Пе­реможе та команда, яка утворила найбільше пар.
IIIваріант.
Клас поділено на дві групи. Перша група отримує картки із за­питаннями, друга — картки з відповідями. Кожен має знайти свою половину. Відповіддю може бути практичне завдання, тоді па­рам необхідно його виконати.
«Якби письменником (поетом) був я» (читання з про­довженням)
Рекомендовано тоді, коли твір має трагічний кінець або інтригу.
Дає учням змогу зняти стрес (на­приклад, після читання оповідан­ня В.Винниченка «Федько-халамидник», П.Мирного «Морозенко»).
         «Доповнити афоризм»
Пропонують на закріплення вивченої орфограми. Вчитель за­писує початок вислову знамени­тої людини, а потім шляхом запи­су розподільного диктанту діти за­писують у дві колонки слова, в яких, наприклад, є подвоєння «нн», і ті, в яких його немає. Після по­відомлення ключа (наприклад, із других букв кожного слова) учні складають слова і продовжують вислів.
«А я вважаю...»
Коли вивчаються твори із гостро драматичними подіями, які викликають неоднозначну оцінку, 4—6 учням хвилин на 5—8 да­ють завдання (як у грі «LG-Еврика»), наприклад, 1-й учень: до­ведіть за ЗО сек, що Гриць Летю­чий —злочинець («Новина» В.Стефаника); 2-й учень: доведіть за ЗО сек, що цей герой — жертва обставин; 3 -й учень: Летючий — жертва часу. Відповідаючи, учень починає фразою «А я вважаю...»
VI.Узагальнення знань
«Портрет»
Найкраще цю форму роботи застосовувати на уроках узагаль­нення вивченого матеріалу. Вчи­тель зачитує цитати або короткі визначення до характеристики героїв, письменників.Учні намагають­ся впізнати  особу. Якщо це не вдається, вчитель зачитує дру­ге твердження, яке містить більш точну інформацію про особу. Третє тверджен­ня містить таку інформацію, що не впізнати загадуване не можна.
Цю форму роботи можна ви­користовувати під час нетради­ційних уроків-змагань
«Аукціон»
Використовують «Аукціон» на етапі узагальнення знань. Учні по­вторюють якусь властивість, фун­кцію, особливість будови, спосіб життя певного героя. Вони до­повнюють одне одного, набираю­чи якомога більше знань про цей об'єкт. Виграє той, хто назве оз­наку останнім, а інші не зможуть доповнити.
« Рекламна пауза»
 Для узагальнення й систематизації  знань за кожною темою можна дати учням завдання виготови­ти рекламний плакат, буклет, афі­шу, листівку тощо.
Міра засвоєння матеріалу доб­ре виявиться в роботі.
VIII. Рефлексі.Підсумок.
«Бараняча голова»
 Допомагає засвоїти нову тер­мінологію. Наприкінці уроку дають завдання: згадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий — попередній і свої, третій — обидва попередніх і свої тощо. Порядок слів збері­гається. Якщо учень помилився, наступний не виправляє його, а каже: «бараняча голова». На уроці, що завершує тему, ланцюжок до­ходить до 20 і більше слів.   
  «М'яч із словами»
Це один із варіантів відпрацю­вання термінології. Кидаючи м'яч сусідові, учень називає термін. Той, хто його спіймав, додає такі слова, щоб утворилося коротке речення, кидає м'яч наступному, називаючи вивчений термін














Немає коментарів:

Дописати коментар