Для того, щоб навчити, потрібно зацікавити.

Урок української літератури 5 клас з використанням інтерактивних методів і прийомів Тема: Елементи незвичайного у творі Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Символіка країни Недоладії та її мешканців. Морально-етичні проблеми у повісті-казці. Мета:продовжувати роботу над казковою повістю Г.Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», навчати учнів аналізувати особливості жанру повісті-казки, розуміти символіку образів; формувати вміння переказувати твір, характеризувати героїв, аналізувати роль художніх засобів, пояснювати значення діалогів у творі, розвивати творчі здібності, фантазію, комунікативні вміння; формувати дбайливе ставлення до свого життя, до інших людей, виховувати щирість, відкритість, наполегливість, відповідальність за свої вчинки. Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок. Обладнання: книжкова виставка творів Г.Малик, ПК, проектор, ілюстрації учнів до повісті-казки, карта маршруту країни Недоладії. Форма проведення: урок-подорож Хід уроку На дошці – маршрут подорожі у країну Недоладію. І.Оголошення теми і мети уроку II. Актуалізація опорних знань учнів Мозгова атака -Розповісти стисло біографію Галину Малик. -Що ви знаєте про творче життя сучасної дитячої письменниці. -Назвіть жанр твору «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». -Доведіть, що твір Г.Малик – повість-казка. Робота з виставкою книг «Мікрофон». - Які книжки сподобались вам на виставці? Чому? -Які з них ви вже читали? -Чому, на вашу думку, і діти, і дорослі люблять читати казки? -Які ви ще прочитали твори Галини Малик? III. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу Слово вчителя -Діти, сьогодні у нас незвичайний урок – це урок-подорож до загадкової країни Недоладії. Ось перед вами карта маршруту, де визначено зупинки, до яких ми потрапимо потягом. Вам треба бути дуже уважними і пам’ятати, що з однієї станції до іншої ми рушимо тільки в тому випадку, якщо справимось з усіма завданнями. Отже, сьогодні на уроці ми помандруємо слідами дівчинки Алі, проаналізуємо її поведінку, а також зробимо характеристику інших персонажів повісті-казки. Зупинки: Пізнавальна, Знайомство з Алею, Акторська, Художня, Фізкультхвилинка, Символічна, Кінцева Отже, сідаймо зручніше, і наш потяг з великою швидкістю повезе нас до I зупинки. Увага! Перша зупинка – Пізнавальна. Евристична бесіда з учнями за змістом прочитаного, визначення елементів незвичайного. Що незвичайного сталось з Алею при зустрічі з незнайомим маленьким чоловічком у її кімнаті? Де розташована країна Недоладія? Що ви можете розповісти про місцевих жителів Недоладії? Хто був правителем країни? Чому Недороль боявся Першого Недорадника? Чи був Недороль добрий і справедливий правитель? Яким чином вдалося позбутися Недорадника? 2.Вибіркове читання. Учні, зачитайте опис Алі. Зачитайте епізод, як з’явився злий карлик Недочеревик. Зачитайте, що дівчинка незвичайного побачила на озері. Чим вразило Алю місто?Підтвердіть свої слова текстом. Яким був будинок Недочеревика? Зачитайте. Вікторина «Впізнай ім’я героя» Увага!Друга зупинка– «Знайомство з Алею». Бесіда вчителя з учнями про головну героїню. Увага! Третя зупинка – «Акторська». Рольова гра «Актори» Учитель: А ось і Аля завітала до нас! Входить дівчинка Аля. -Я – Галя. Але тато з мамою називають мене Алею. Я не люблю робити справи до кінця. Все мені набридає. Нещодавно я потрапила до країни Недоладії. Там я зустріла дивних мешканців. Я хочу додому! (Плаче). Допоможіть мені повернутись! Бесіда з учнями Учні, що ви можете сказати про дівчинку Алю? Охарактеризуйте її зовнішній вигляд та риси характеру. Чи хотіли б ви бути схожими на неї? Чому? Діти, дайте пораду Алі, що їй робити, як змінитись, щоб повернутись додому і не залишитись у країні Недоладії назавжди. Увага! Четверта наша зупинка – Художня. Мініпроект «Я – художник» (учні, які підготували малюнки, розповідають, яких героїв казки або який епізод твору вони відобразили). Увага! П’ята наша зупинка – Фізкультхвилинка Увага! Наша шоста зупинка – Символічна Словникова робота Символ – це умовне позначення якогось предмета, поняття, явища; це художній образ, який відтворює певну думку, ідею. Наприклад, хліб-сіль – символ української гостинності, голуб – символ миру, верба і калина символізують Україну. -А зараз, учні, ми визначимо, які ж є символи у повісті-казці «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Робота з таблицею. Символ Символічне значення Країна Недоладія безлад і недороблені справи Недоладько працьовитість і відданість Недопопелюшка дружелюбність і безкорисливість Недокватирка людська недбалість Недочеревик справедливість, колекціонування недороблених справ Недороль Десятий бездіяльність і боягузтво Перший Недорадник жорстокість і лють Недовус товариськість Учитель: -А тепер, діти, скажіть, якого персонажа казки ми ще не згадали? -Правильно, Алю. -Але, щоб сказати, що символізує образ Алі, треба обов’язково вам визначити, якою була Аля спочатку і як вона змінилась. Бесіда вчителя з учнями Якою була Аля спочатку? Якою стала дівчинка? Робота в групах Учитель ділить клас на дві групи. Учні складають сенкан. I група (складає сенкан, якою Аля була спочатку). 1. Аля. 2. Неохайна, лінива. 3. Недороблює, не слухає, не виконує. 4. Аля недороблює свої справи. 5. Нечупара. II група (складає сенкан, якою Аля стала після повернення з Недоладії). 1. Аля. 2. Охайна, відповідальна. 3. Працює, виконує, встигає. 4. Аля відповідає за свої вчинки. 5. Відповідальна дівчинка. Складання незвичайного плану (він допоможе Алі повернутися додому). План 1.Негативні звички Алі. 2.Знайомство Алі з Недочеревиком. 3.Аля – у країні Недоладії. 4.Зустріч Алі з Недоладьком. 5.Розповідь Недороля Десятого. 6.Зачарований будиночок Недочеревика. 7.Дівчинка у в’язниці. 8.Допомога друзів. 9.Недождень зремонтував годинник. 10.Повернення Алі додому. Увага! Наша сьома зупинка – Кінцева. Композиція (від лат. «складання») – це побудова художнього твору, розташування у певній послідовності всіх його частин (епізодів, розділів, сцен, картин, образів), розгортання подій у творі та групування персонажів. - Пригадаймо, якою ж є тема та ідея твору. (Тема: змалювання цікавих пригод дівчинки Алі в незвичайній країні Недоладії, де живуть усі недороблені справи. Ідея: возвеличення щирої, сердечної дружби, дбайливого ставлення до свого життя, до інших людей, наполегливості в досягненні поставленої мети.) - Назвіть місце, де відбувається дія (учитель демонструє малюнок, учні відповідають та підтверджують сказане уривками із тексту) 1. Епізод, коли Аля знайомиться із Недопопелюшкою (ст.. 112-113 «Обличчя незнайомки… Права взута у кришталевий черевичок, ліва – у важкий дерев’яний») 2. Епізод, коли Аля проникає до зачарованого будиночка (ст.. 118 «За дверима було темно…Посередині кімнати на столі лежала велетенська розкрита книга») 3. Епізод, коли дівчинка зустрічається вперше із Недочеревиком та він її переносить у Недоладію (ст.. 102-103 «Він був якийсь…і вона миттю вилетіла у розчинене вікно…») 4. Епізод, коли Аля пришиває крильце бабці (ст.. 107 «Незабаром Аля побачила на квітці велику бабку…Потім знялася і полетіла!») Особливості мови твору - Кожному письменнику властива своя індивідуальна мова написання творів, ніби свій почерк. Давайте спробуємо зрозуміти мову казки, над якою працюємо. 1. Чи використовує Галина Малик зменшено-пестливі слова? Якщо так, знайдіть їх у тексті. 2. Чи однакова емоційним забарвленням мова персонажів? Доведіть свою думку. 3. Хто з героїв викликає у вас відразу? Хто вам подобається? Чи має значення для характеристики персонажів їхня мова? Зачитайте. - З теорії літератури ви, напевно, пам’ятаєте, що у художній літературі дуже часто зустрічаються образи-символи – це спеціальні знаки, що заміняють собою деякі інші поняття, використовуючи для цього асоціацію або подібність. Наприклад, часто в українських казках образ лисички використовують тоді, коли хочуть показати дуже хитру людину. А з української мови нам відомо, що префікс недо- означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах неповною мірою. 4. Тож скажіть, будь ласка, що символізує префікс недо- у власних іменах казки? Як він впливає на життя мешканців міста? Y.Закріплення вивченого матеріалу. Бесіда вчителя з учнями Отже, учні, сьогодні ми разом з Алею подорожували по казковій країні Недоладії. Прийшов час нам прощатися з героями казки і повертатися із цікавої подорожі додому. Аля повернулася, але скажіть мені, чи це та сама Аля, яка була колись, чи вона вже стала іншою, змінилась? Учні, що б ви взяли на згадку про цю мандрівку? Чи було вам цікаво читати цей твір? Чому? У який момент ви переживали особливо за долю Алі? Який життєвий досвід отримали особисто ви із цієї незвичайної подорожі? Чого вчить нас ця повість-казка? Мініпроект «Я – дизайнер» Учні самостійно малюють Алю так, як вони собі уявляють (на одному аркуші – якою Аля була спочатку, на іншому аркуші – якою стала дівчинка після повернення з країни Недоладії). Метод «Прес». -Я думаю, що… -Тому, що… Наприклад… Отже, я вважаю… YI. Підсумок уроку-подорожі. Коментар вчителя. Повість-казка Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» уже давно полюбилася читачам, бо її герої – виховують, тішать, вчать, спонукають до роздумів. Певні висновки для себе, думаю, зробили і ви. Якщо людина ставить перед собою ціль та наполегливо йде до неї, то її обов’язково досягне. Отже, кожна наша розпочата справа має бути завершена. YI. Домашнє завдання. Створити фанфік (написати листа Алі від свого імені, подати власні роздуми про поведінку, вади Алі, допомогти їй виправитись і подружитись із головною героїнею).

Урок української літератури з використанням інтерактивних методів і прийомів Тема: Тривога за жіночу долю у баладах Т. Г. Шевченка «Причинна» і «Лілея» Мета: закріпити знання школярів про баладу як літературний жанр; розкрити на прикладі програмових творів образи жінок, їх долю; дослідити доцільність застосування елементів фольклору, звичаїв, обрядів для сприйняття ідейного змісту «Причинни», «Лілеї»; розвивати логічне й абстрактне мислення, увагу, спостережливість, уміння виразно читати поетичні твори, коментувати їх ідейно-художній зміст, грамотно висловлювати власні думки і робити висновки; виховувати почуття пошани до творчості Кобзаря, волелюбність, доброту, щирість, вірність у почуттях. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок поета раннього періоду творчості, ілюстрації, дидактичний матеріал, аудіозапис балади, презентація, епіграф. Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті Т.Шевченко найвищу красу світу вбачав у жінці… Максим Рильський Хід уроку I. Оголошення теми і мети уроку II. Актуалізація опорних знань 1. Вікторина «Життєва доля Т. Шевченка» 1. Найвідоміша збірка поета. («Кобзар») 2. Коли був написаний «Заповіт»? (1845 р.) З. Де навчався Т. Шевченко? (Петербурзька академія мистецтв) 4. Народився Тарас Шевченко у селі... (Моринці) 5. Як звати батька Тараса? (Григорій) 6. Скільки дітей було у родині Шевченків? (шестеро) 7. Коли вперше було видано «Кобзар»? (1840 р.) 8. Що означає ім'я «Тарас»? (бунтар) 9. Серія картин, видана на кошти Тараса Шевченка. («Живописна Україна») 10. Художник, який познайомив Т. Шевченка з Брюлловим. (Іван Сошенко). 11. Як звали Тарасових братів? (Йосип і Микита) 12. Скільки років було Тарасові, коли його викупили з кріпацтва? (24 р.) 13. Як називається гора, де похований Т. Шевченко? (Чернеча гора) 14. Де відбулася зустріч Шевченка та І. Сошенка? (у Літньому саду) 15. Яким твором починається «Кобзар»? («Причинна»). 2. «Мозкова атака . Слайд 3 - 4 • Фольклор — це... (Усна народна творчість) • Балада — жанр... (Ліроепічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом) • Ознаки балади... (Зображення однієї події з життя головного героя. Висока емоційність. Нетривалий час події. Невеличка кількість дійових осіб. Стислість, малий обсяг. Віршова форма) III. Мотивація навчальної діяльності IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу 1. Вступне слово вчителя. Пояснення епіграфу. Слайд 5 Дівчина… Жінка… Мати… Саме їм присвятив свої балади і більшу частину творчості відомий український поет, пророк Тарас Григорович Шевченко. Максим Рильський сказав про нього та його творчість: «Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті Т. Шевченко найвищу красу світу вбачав у жінці…» Сьогодні ми розглянемо балади Т. Шевченка «Лілея» і «Причинна», що присвячені жіночій долі, моральним стосункам, коханню, проаналізуємо їхній зміст, зробимо ідейно – художній аналіз поезій, визначимо символіку квітки лілеї, значення образу причинної, з’ясуємо романтичні тенденції, які присутні у цій баладі. Опрацювання твору Т. Шевченка «Причинна» 2. Коментар учителя Причинна — жінка, яка втратила психічну рівновагу внаслідок того, що їй, за давніми народними уявленнями, «щось пороблено», в даному разі — ворожкою. 3. Повідомлення учнів 1. Історія написання та джерела балади «Причинна» 2. Художні особливості твору. 4. Виразне читання балади учнями 5. Бесіда за питаннями: • Хто є головна героїня балади? Яким було її сирітське життя? • Що спонукало дівчину звернутися до ворожки? Як ці відвідини вплинули на самопочуття героїні? • Яких страждань і принижень зазнала дівчина від людей? • Чому молодиця вірить у повернення коханого? Як це її характеризує? • Чим пояснити бажання причинної влізти на дерево? • Через що гине героїня? Чим можна було їй допомогти? • Як сам автор ставиться до дівчини? Про що це свідчить? • Яке значення має пролог для сприйняття змісту твору? Відповідь обґрунтуйте. • Як Т. Шевченко характеризує русалок? (Може, вийшла русалонька / Матері шукати, / А може, жде козаченька, / Щоб залоскотати) • Чим зумовлено блукання дівчини темної ночі? (То дівчина ходить, / Й сама не зна (бо причинна), / Що такеє робить) • Яких змін зазнала героїня після відвідування ворожки? (Щоб менше скучала, / Щоб, бач, ходя опівночі, / Спала й виглядала / Козаченька молодого, / Що торік покинув) • Що означає слово «китайка» у фразі: «Не китайкою покрились козацькі очі»? (Китайка — синя, рідше червона бавовняна тканина; червоною китайкою, за народним звичаєм, накривали померлих козаків). • З якої причини, на думку дівчини, не повертався її коханий? (Орел вийняв карі очі… Біле тіло вовки з’їли) • Як автор характеризує сирітське життя героїні? (Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, / Одна, як пташка в далекім краю. / Пошли ж ти їй долю,— вона молоденька) • Для чого дівчині потрібні орлині крила?(За синім би морем милого знайшла; / Живого б любила, другу б задушила, / А до неживого у яму б лягла) • Хто порушив нічну тишу? Що символізують ці істоти? • Як русалка пояснює своє походження? (Мене мати породила, / Нехрещену положила) • За яких обставин дівчина залізла на дерево, а потім спустилася до землі? • Що було причиною смерті героїні? (Кругом дуба русалоньки / Взяли її, сердешную, / Та й золоскотали) • Чому кінь козака по дорозі додому «насилу ступає, спотикається»? Поясніть цю прикмету, згадавши твір «Слово про Ігорів похід». • Якими були передчуття козака? (Коло серця козацького / Як гадина в’ється) • Як зреагував парубок, побачивши кохану мертвою? (Зареготавсь, розігнався — / Та в дуб головою!) • Чи можна виправдати його самогубство? • Що подумали дівчата, які йшли в поле жати і побачили молодят, що лежали біля дуба? • Опишіть, застосовуючи текст твору, поховальний обряд над сиротами. • Для чого на могилі хлопця були посаджені явір та ялина, а у дівчини — червона калина? • Чи можна очікувати наступної жертви після того, як Т. Шевченко зазначив наприкінці твору Поки тії русалоньки / З Дніпра грітись вийдуть. Якими почуттями пройнята балада? Над чим вона змушує замислитися читача? 6. «Мікрофон» «Хто ж винен у смерті молодят?» 7. Прослуховування прологу поезії в аудіозаписі 8. Обмін враженнями - Які ваші враження після прослуханої балади в аудіозаписі? - Порівняйте прочитання та аудіозапис балади. Що вам найбільше сподобалось? 9. Дослідницьке завдання. Слайд 6 Визначити тему та ідею твору Тема: розповідь про вірне кохання, розлуку і трагічну смерть закоханих. Ідея: возвеличення щирого почуття кохання і водночас засудження жорстокого і злого світу, де неможливо зберегти сильні, чисті, справжні почуття. Основна думка: людина, яка здатна сильно й істинно проявляти кохання, відданість, вірність, приречена на трагічний кінець. Жанр: романтична балада. Опрацювання твору Т. Шевченка «Лілея» 11. Повідомлення учня «Історія і джерела створення балади «Лілея». 12. Робота над баладою Т. Шевченка «Лілея» (25 липня 1846 р., Київ) 13. Інсценізація балади 14. Обмін враженнями • Які враження виникли у вас під час читання балади? • Якими почуттями пройнята балада? • Над чим вона змушує замислитися читача? 15. Бесіда за питаннями: • У який час відбувалися події, відтворені в баладі? • Чому Т. Шевченко поезію починає з риторичного запитання, намагаючись тим самим заінтригувати читача? • За що героїня твору дорікає людям і водночас ненавидить їх? • Чим приваблювала квітка багатьох своїх прихильників? (Царівною називають, / Очей не спускають / З мого цвіту? Дивуються / Не знають, де діти!) • Чому згадка Лілії про своє минуле життя змусила її розплакатися перед Королевим цвітом? • Про які страхіття розповіла героїня коханому, коли ще була людиною? • Через що дитина не змогла сприйняти страждання, а потім і смерть своєї матінки? • Хто такі байстрюки? • Чи можна вважати пана чемним, добрим, оскільки він сироту «догодував, виховав у білих палатах»? Наведіть переконливі аргументи. • Чому пан, на ваш погляд, вимушений був раптово виїхати, залишивши своє майно, дівчину? • Що сталося з панським будинком і сиротою? Чим пояснити агресивну поведінку народу? (Будинок спалили... / А мене, не знаю за що, / Убити — не вбили, / Тільки мої довгі коси / Остригли, накрили / Острижену ганчіркою / Та й ще реготались. / Жиди навіть нечистії / На мене плювали) • Як ви розумієте фантастичний епізод, коли дівчина померла, а замість неї відродилася квітка — Лілея? • Чим пояснити добродушне ставлення людей до Снігоцвіта? • Чого не може вибачити квітка народу? Чи є це свідченням її жорстокості, ненависті? • Як коханий квітки сприймав її горе? 16. Дослідники. Слайд 7 Визначити тему та ідею твору Тема: зображення страждань дівчини (лілеї) через панську жорстокість і бездуховність. Ідея: висловлення співчуття героїні — представниці простого знедоленого народу. Основна думка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір? Жанр: балада. 17. Мозковий штурм Чому Лілея виявилася невмирущою? Що цим хотів довести письменник? 18. Робота в групах. Слайд 8 1. Як, на ваш погляд, чи можна вважати Лілею (Т. Шевченко «Лілея») жертвою розбещеного панства? Свої міркування обґрунтуйте. 2. Дослідіть, яким чином описи природи допомагають розкрити внутрішній стан героїні балади Т. Шевченка «Причинна». 3. Кого, на вашу думку, називає Т. Шевченко «людьми чужими» у творі «Причинна»? Вмотивуйте, чи можна їх вважати винними у смерті дівчини? 4. Дослідіть на прикладі твору Т. Шевченка «Лілея», як простий люд намагався протистояти панському свавіллю і тим самим сприяв поступовому скасуванню кріпацтва. 5. Чому, на ваш погляд, дівчина та її коханий приречені на смерть (Т. Шевченко «Причинна»)? Чи можна було запобігти трагедії? Наведіть переконливі аргументи. 19. Займи позицію. Слайд 9 Спростуйте або підтвердіть думку: «Знущання людей з героїні балади Т. Шевченка «Лілея» — розплата за панську жорстокість і зневажливість». Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору. 20. Гронування Лілея і Причинна 21. Репродукції картин із зображенням жінок Т. Г. Шевченка Образи жінок виявляються не лише в літературі, а й у мистецтві. Мабуть, ви знаєте, що Шевченко був майстерним художником і, звичайно, малював портрети різних жінок. Тому я пропоную вам переглянути неповторні полотна із зображенням жінок. V. Підсумок уроку 1. Продовжіть речення. Слайд 10 На сьогоднішньому уроці ми… VI. Домашнє завдання Порівняльна характеристика образів Причинної та Лілеї. Слайд 11 Лілея - ………… Причинна - ………..

Інтерактивні методи навчання на уроках української мови та літератури:

Інтерактивні методи навчання на уроках української мови та літератури:

Інтерактивні методи навчання на уроках української мови та літератури

Проблема урізноманітнення форм роботи на уроці зараз не стоїть уже так гостро. І хоча все залежить від особистості учителя,рівня його майстерності, все ж , я вважаю ,що різні форми роботи на уроці,розподілені на етапи уроку стануть у пригоди багатьом моїм колегам. Я пропоную різні форми роботи на уроках української мови та літератури. Їх можна застосовувати і до інших предметів.

                   І.Організаційний момент.

«Малюнок на скелі»

Первісні люди на стінах печер зображали тварин, речі, які мали відношення до їхнього життя. Учню необхідно обрати лише одну річ, яка б символізувала художній твір. Наприклад:

санчата —народна казка  «Мудра дівчина».

«Пароль»

З метою швидкого залучення учнів до роботи можна об’єднати організаційний момент уроку з грою. Привітавшись, учительне пропонує всім учням сісти, а просить кохного  назвати. Не повторюючись(ланцюжком-один за одним), суттєве для матеріалу попереднього уроку слово, словосполучення-своєрідний пароль.

ІІ.Мотивація.Цілепокладання

 «Мозкова атака»

Учні потрапляють в «екстре­мальну ситуацію» й повинні негай­но дати відповіді на поставлене питання.

Ця гра індивідуальна, її прово­дять у вигляді розминки на повто­рення вивченого матеріалу.

 «Особисті асоціації»

Особисті асоціації школярів — це спроба перевтілення та пере­творення літературного героя, його внутрішнього світу. На уроці заНовелою М.Хвильового «Я(Романтика)»  учням пропонують знайти три асо­ціації до присвяти,до погоди.

Учень пояснює, чим викликані ці асоціації, розповідає про себе, про свої почуття, але повинен добре зрозуміти літературного героя.

ІІІ.Актуалізація знань:

« Запитання — відповідь»

Іноді перевірку домашнього завдання можна робити так: учню, якого викликали до дошки, това­риші ставлять запитання до вив­ченого параграфу, прочитаного твору (не заглядаючи в підручник). Оцінюють точність і правильність відповідей і самих запитань.

    « Вірю — не вірю»

Такий прийом можна викорис­тати на будь-якому уроці. Вчитель складає опитувальник і зачитує його в класі. Кожне запитання по­чинається словами: «Чи вірите ви, що...?». Учні мають або погодити­ся з твердженням, або ні.

Приклад.

•Чи вірите ви, що іноді суфікс може стояти після закінчення? Тощо.

 «Пінг-понг» .

Застосовують під час опитуван­ня за домашнім завданням. До дошки виходять двоє учнів і по черзі ставлять один одному запи­тання з теми. Учитель оцінює відповіді. Оцінка залежить від кількості правильних відповідей, додаткові бали можна ставити за якість відповідей. Гра не потребує попередньої підготовки з боку вчителя. Розрахована на активіза­цію уваги учнів під час відповіді біля дошки.

  «Відповідь із рецензією»

Відповідь учня біля дошки за­писують на магнітофон. Прослуховуючи запис, клас пише за рані­ше розробленим планом рецен­зію (повнота відповіді, логічність, манера учня говорити і тримати­ся, що випущено у відповіді, що сказано неправильно, наявність своїх прикладів, оцінка). Рецензія може мати й жартівливий харак­тер. Рецензії можна перевіряти вибірково, зачитувати деякі з них і давати свій коментар.

 «Коментатор»

Використовують, як правило,під час повторних показів фільмів,презентацій, репродукцій тощо з метою закріплення матеріалу. Суть полягає в необхідності прокоментувати кінофільм, продемонструвати без звуку, або діафільм без титрів. Коментатора можна перервати й попросити іншого продовжити розповідь.

    «Хокей»

Як і в справжньому хокеї, кількість «хокеїстів на полі» від кожної команди — по шестеро (один воротар, двоє захисників і троє нападників). Правила гри в навчальному хокеї схожі на пра­вила гри у справжньому. Тільки ці «хокеїсти» сидять за навчаль­ними столами. Кидок у ворота в навчальному хокеї означає запи­тання, поставлене суперником. «Гол» — на запитання відповідь не дано. Або неправильна від­повідь. «Шайбу відбито» — за­хисники або воротар дали пра­вильну відповідь.

Арбітром може бути сам учи­тель. Він стежить за дотриманням правил, видаляє порушників, зу­пиняє час, дає гравцям дозвіл на запитання й на відповідь, викори­стовує музичні паузи.

«Тематичні терміни»-

Учням пропонують записати на аркушах паперу терміни, викори­стані в даній темі.Через певний час викладач припиняє записування слів і про­понує одному з учнів зачитати за­писані слова. Інші викреслюють назви, що повторюються. Учень, у якого виявиться найбільше термінів, буде переможцем. Гра індивідуальна, її доцільно роводити для розминки, наприк­лад, перед перевіркою якості знань учнів.

 «Письменники та їх твори» (робота в парах)

І варіант :Учні –це письменники .Кожен учень (письменник)називає свій твір.Хто більше назве творів.

ІІ варіант:Один учень називає прізвище письменника,другий-його твір(по черзі). « Монолог поета»

Учитель просить учнів удома або під час уроку скласти відповідь на запитання, викорис­товуючи тільки рядки з віршів пев­ного поета.

Приклад. Монолог Т. Г. Шевченка«Мені тринадцятий минало» — розповідь про біографію поета побудована тільки з цитат із його поезій.

 «Розповідь літературно­го героя»

Цей прийом існує у двох варі­антах.

Варіант 1

Людину, яка добре розповідає або читає, приємно слухати. Це по­трібно вміти кожному. Вчитель пропонує учню уявити себе в ролі літературного героя й розповісти про нього так, щоб приємно було послухати друзям-однокласникам.

Варіант2

Розповісти казку від імені ге­роя:

а)Іван Франко «Хитрий Лис Микита»

—   від імені  лиса Микити

Ці прийоми сприяють розвитку емоційного світу людини. Емоції виникають під впливом різних под­разників, які надходять із зовніш­нього світу або з середини само­го організму, від органів до тка­нин. Вони необхідні, тому що урі­зноманітнюють барвами наше життя, роблять його цікавим. Саме слово «емоція» в перекладі з ла­тини означає «збудження», «хви­лювання».

Американський психіатр П.Ек-ман після проведених досліджень стверджує, що й вираз обличчя людини, в свою чергу, впливає на її емоційний стан. Коли учасники експериментів — студенти кількох коледжів — імітували вирази пе­реляку, гніву, захоплення, в них виникали й відповідні емоції. Складніше було з усмішками, адже їх існує 18 видів, і не всі вони означають радість.

Практика доводить, що шко­лярі, читаючи й відповідаючи, ви­користовують такі засоби вираз­ності, як жест чи міміка, невміло. Наприклад, розповідають про щемливе — з усмішкою. Пошле­мося тут знову на авторитет Васи­ля Сухомлинського: «Виховання емоцій — це не якесь окреме вузь­ке завдання, а сама суть усього про­цесу становлення людини». Ось чому на уроках зарубіжної літера­тури потрібно учнів навчати правильно використовувати жести, міміку поруч із такими засобами виразності як темп, сила голосу, його тон.

         «Знайди пару»

І варіант.

Гру проводять із метою закрі­плення знань  з яких творів літ. герой.При цьому кожен гравець отримує одну листівку. Завдання: за пев­ний час знайти листівку-пару і впізнати або назву твору , або автора твору. Пе­реможе та команда, яка утворила найбільше пар.

IIваріант.

Клас поділено на дві групи. Перша група отримує картки із за­питаннями, друга — картки з відповідями. Кожен має знайти свою половину. Відповіддю може бути практичне завдання, тоді па­рам необхідно його виконати.

«Машина часу»

Ігрові ролі — чотири екіпажі, король з почтом, чаклун. Екіпажі чотирьох «машин часу» терплять аварію й потрапляють у минуле. Необхідно довести свою мо­гутність і реальну користь своїх знань у королівстві, куди вони по­трапили. Завдання чаклуна — не випустити владу зі своїх рук, очор­нити прибульців. Король дає на підтримку наукових досліджень 100 дублонів, їх необхідно роз­поділити між екіпажами залежно від перспективності напрямів їхньої діяльності. Король має пра­во карати прибульців, якщо вони будуть запідозрені у неправді. Пе­ремагає команда, що отримала необхідну фінансову підтримку. Гра підходить для уроків узагаль­нення.

«Розгорнутий план від­повіді на задану тему».

Цей метод добре використову­вати під час перевірки домашнь­ого завдання, щоб проконтролю­вати систематичність підготовки учнів до уроку. Вчитель ділить клас на 6 варіантів — по рядах або за рівнем знань, і кожному варіанту дає тему з домашнього завдання. За 10 хв учень повинен написати розгорнутий план своєї відповіді.

ІV.Вивчення нового матеріалу:

« Галерея літературних об­разів».

Коли відбувається ознайом­лення з творчістю письменника у 8—11-х класах, 4—6 учням дають завдання підготувати монолог пер­сонажа з певного твору цього ав­тора. Пропонуються різні за тема­тикою та ідейним спрямуванням твори, аби представити якомога ширший діапазон творчості пись­менника. Ще кращий ефект справ­ляє обігрування монологів, а учні хоч би частково «костюмуються».

          «Зустріч із літературними ГЄРОЯМИ»

Це рольова гра. Визначають учнів, які гратимуть роль автора твору, який вони вивчають, і ге­роїв цього твору. Герої можуть поставити запитання автору, вис­ловити своє ставлення до прочи­таного. Ця форма роботи допома­гає пізнати внутрішній світ героїв, перейнятися духом епохи.

«Очима психолога»

Характеристика героїв чи письменників,які страждають і за­кінчують життя самогубством. Спробуймо за допомогою цього прийому, використовуючи загальномистецький закон «читач — суб'єкт — аналіз», передбачити, які обставини спонукали їх зали­шити цей світ.

«Суїцидальні наміри»

1. Демонстративність. (Люди цього типу намагаються своїм самогубством привернути увагу інших до своїх бід, домогтися співчуття й розуміння).

2.Афективність. (Емоції пере­важають над інтелектуальною оці­нкою ситуації).

3.Неспроможність. (Такі люди вважають себе некомпетентними, непотрібними).

4 Максималісти. (Найменша втрата здається непоправною, а цінність досягнень — мінімаль­ною).

Однак, на думку вчених, є й такі чинники, які за будь-яких умов стримують від самогубства будь-яку категорію кандидатів. Це — розуміння відповідальності перед іншими і почуття свого обов'язку.

«Ерудит ЮША» (Юридична Шпаргалка Абітурієнта)

Конспектувати навчальні мате­ріали намагаються майже всі, але мало хто вчиться мистецтва корот­кого й дохідливого зображення навчальної інформації, так, щоб це було зрозуміло всім і насам­перед було легко запам'ятати са­мому.

У центрі шпаргалки зобразіть декілька головних, ключових по­нять. Напишіть їх різним кольором, шрифтом, обведіть. Убік намалюй­те стрілки, лінії. Відобразіть, з яки­ми поняттями співвідносні ваші ключові слова, малюнки-символи. Умова одна: сама шпаргалка має бути зрозумілою будь-кому з при­сутніх.

Учитель роздає навчальний матеріал (можна взяти будь-який параграф із підручника), і кожен намагається скласти за ним шпар­галку в заданий час.

По закінченні заданого термі­ну вчитель збирає роботи, пере­тасовує їх і передає по колу учас­никам для оцінки. Кожен з учнів оцінює чергову шпаргалку.

 « Конкурс літописців»

Доречно використовувати під час повторення. Можна скласти літопис знаменних подій будь-яко­го твору. Можна навіть провести конкурс творчо оформлених літописів.

VI.Закріплення знань.

 « Знайди помилку!»

І.варіант.

Учитель дає учням певний матеріал і просить знайти у вик­ладі помилки (можна навіть вка­зати їх кількість). Звичайно, се­ред таких помилок є 2—3 явні, ще 2—3 типові, інші помилки малопомітні. І тільки одну помил­ку може виявити навіть не кожен спеціаліст. Знайдення такої по­милки може означати справді глибоке знання теми. Якщо матеріал учням знайомий, вини­кає природна ситуація успіху. Якщо матеріал новий, учні мо­жуть відчути себе експеримен­таторами, дослідниками, експер­тами.

ІІ.варіант.

Цей самий прийом можна ви­користати за командної участі учнів. Кожна команда готує вдома (або на уроці) розповідь із помил­ками з певної теми або розділу і пропонує його іншій команді. Мож­на для економії часу обмінятися заготовленими вдома текстами з помилками. Тут можливе подвійне змагання: хто краще приховає і хто більше знайде.

«Буріме»

Прийди у свій літературний клас, напиши на дошці готову риму, і нехай один ряд напише під неї вірш у стилі Т.Шевченка, інший — у стилі, третій — у стилі Ахматової. Ось коли учні на такому рівні знатимуть особли­вості стилю, мови, почуттів поетів, тоді можна сказати, що клас у вас літературний».

«Письменники та їх твори» (робота в парах)

І варіант :Учні –це письменники .Кожен учень (письменник)називає свій твір.Хто більше назве творів.

ІІ варіант:Один учень називає прізвище письменника,другий-його твір(по черзі)

         «Самі собі складаємо завдання»

Найбільш корисне в цій грі за­лучення кількості понять з харак­теристикою. Під час вивчення теми «Частини мови» можна так перевірити знан­ня про  частини мови ( морфологічні ознаки та синтаксичну роль)

Учні отримують чисті аркуші. За завданням учителя записують частину мови . Аркуш згортають, передають сусіду праворуч або ліворуч. На отриманому аркуші вказують морфологічні ознаки та синтаксичну роль. По кожному ряду циркулює свій комплект аркушів. Учень остан­ньої парти щоразу передає аркуш на першу парту ряду. Після остан­нього запису аркуш розгортають. Найзмістовніші картки оцінюють.

«Прес-конференція»

Ця гра — колективна. З класу вибирають кілька учнів, як грають ролі «академіків», «директорів за­водів», «відомих учених» тощо. Інші учні —«журналісти». Вони представляють якесь «видання» або «теле(радіо)програми». «Жур­налісти» ставлять запитання «учас­никам прес-конференції». Запи­тання має завчасно знати вчитель, тому що вони мають відповідати темі прес-конференції, віку й рівню знань учнів. Оцінюють і пра­вильність відповідей, слушність запитань.

Прес-конференції добре про­водити на узагальнювальних уро­ках з якоїсь теми. Звичайно, на­ведені приклади ігор не вичерпу­ють їхньої різноманітності. До ігор ще можна віднести кросворди, ребуси, головоломки. Поділ ігор на вікові групи теж умовний.  

     «Хокей»

Як і в справжньому хокеї, кількість «хокеїстів на полі» від кожної команди — по шестеро (один воротар, двоє захисників і троє нападників). Правила гри в навчальному хокеї схожі на пра­вила гри у справжньому. Тільки ці «хокеїсти» сидять за навчаль­ними столами. Кидок у ворота в навчальному хокеї означає запи­тання, поставлене суперником. «Гол» — на запитання відповідь не дано. Або неправильна від­повідь. «Шайбу відбито» — за­хисники або воротар дали пра­вильну відповідь.

Арбітром може бути сам учи­тель. Він стежить за дотриманням правил, видаляє порушників, зу­пиняє час, дає гравцям дозвіл на запитання й на відповідь, викори­стовує музичні паузи.

Усі інші виступають у ролі за­пасних гравців або вболівальників.

«Біль літературного ге­роя»

Ми соромимося говорити про свій біль. Немає з ким поділитися думками, мало хто вислухає нас до кінця. Всі поспішають, усім ніколи слухати.

Літературні герої художніх творів, якщо вони позитивні, зде­більшого люди відверті, мудрі, справедливі. Який духовний та фізичний біль їх переймав? Кому вони про нього розповідають? Чому саме цим особам? Як вони сприймають страждання та думки літературного героя?

«Я—диктор»

Застосовують цей прийом під час виразного читання творів. Слід звернути увагу на темп, силу го­лосу, його тон. Саме ці чинники розкривають почуття та думки.

Спочатку учні «відточують зір та почуття», використовуючи ци­тати з твору, який вивчають.

                   «Художник»

    Хтось із дітей розпочинає:

«Намалюю я портрет, чий, поки що таємниця. Відгадайте, вас я прошу, хто це? Я малюю казково­го героя з літературної казки відо­мого  письменни­ка І.Франка.Спочатку я беру жовті фарби, а потім вже сині…

          «Один день із життя ге­роя твору»

«Дні мої, а чим же вас згадати». Ці рядки належать перу Ліни Кос­тенко. Зрештою, в житті кожної людини настає той момент, коли вона сама ставить запитання пе­ред собою. Всі ми — прості смертні, і володарі світу, і генії, й невдахи, добрі й злі — рано чи пізно запитуємо свій розум і сер­це про те, що посіяли вони по білому світу і що залишили в на­шому житті.

Розкажіть про свій найпам'ятніший день у житті. Чи був такий день у літературного героя? Чим він особливий?

На уроках літератури необхід­но приділяти увагу вимові вголос нових теоретичних понять, пра­вильно писати ініціали письмен­ників ТОЩО.

         «Знайди пару»

І варіант.

Гру проводять із метою закрі­плення знань  з яких творів літ. герой.При цьому кожен гравець отримує одну листівку. Завдання: за пев­ний час знайти листівку-пару і впізнати або назву твору , або автора твору. Пе­реможе та команда, яка утворила найбільше пар.

IIIваріант.

Клас поділено на дві групи. Перша група отримує картки із за­питаннями, друга — картки з відповідями. Кожен має знайти свою половину. Відповіддю може бути практичне завдання, тоді па­рам необхідно його виконати.

«Якби письменником (поетом) був я» (читання з про­довженням)

Рекомендовано тоді, коли твір має трагічний кінець або інтригу.

Дає учням змогу зняти стрес (на­приклад, після читання оповідан­ня В.Винниченка «Федько-халамидник», П.Мирного «Морозенко»).

         «Доповнити афоризм»

Пропонують на закріплення вивченої орфограми. Вчитель за­писує початок вислову знамени­тої людини, а потім шляхом запи­су розподільного диктанту діти за­писують у дві колонки слова, в яких, наприклад, є подвоєння «нн», і ті, в яких його немає. Після по­відомлення ключа (наприклад, із других букв кожного слова) учні складають слова і продовжують вислів.

«А я вважаю...»

Коли вивчаються твори із гостро драматичними подіями, які викликають неоднозначну оцінку, 4—6 учням хвилин на 5—8 да­ють завдання (як у грі «LG-Еврика»), наприклад, 1-й учень: до­ведіть за ЗО сек, що Гриць Летю­чий —злочинець («Новина» В.Стефаника); 2-й учень: доведіть за ЗО сек, що цей герой — жертва обставин; 3 -й учень: Летючий — жертва часу. Відповідаючи, учень починає фразою «А я вважаю...»

VI.Узагальнення знань

«Портрет»

Найкраще цю форму роботи застосовувати на уроках узагаль­нення вивченого матеріалу. Вчи­тель зачитує цитати або короткі визначення до характеристики героїв, письменників.Учні намагають­ся впізнати  особу. Якщо це не вдається, вчитель зачитує дру­ге твердження, яке містить більш точну інформацію про особу. Третє тверджен­ня містить таку інформацію, що не впізнати загадуване не можна.

Цю форму роботи можна ви­користовувати під час нетради­ційних уроків-змагань

«Аукціон»

Використовують «Аукціон» на етапі узагальнення знань. Учні по­вторюють якусь властивість, фун­кцію, особливість будови, спосіб життя певного героя. Вони до­повнюють одне одного, набираю­чи якомога більше знань про цей об'єкт. Виграє той, хто назве оз­наку останнім, а інші не зможуть доповнити.

« Рекламна пауза»

 Для узагальнення й систематизації  знань за кожною темою можна дати учням завдання виготови­ти рекламний плакат, буклет, афі­шу, листівку тощо.

Міра засвоєння матеріалу доб­ре виявиться в роботі.

VIII. Рефлексі.Підсумок.

«Бараняча голова»

 Допомагає засвоїти нову тер­мінологію. Наприкінці уроку дають завдання: згадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий — попередній і свої, третій — обидва попередніх і свої тощо. Порядок слів збері­гається. Якщо учень помилився, наступний не виправляє його, а каже: «бараняча голова». На уроці, що завершує тему, ланцюжок до­ходить до 20 і більше слів.   

  «М'яч із словами»

Це один із варіантів відпрацю­вання термінології. Кидаючи м'яч сусідові, учень називає термін. Той, хто його спіймав, додає такі слова, щоб утворилося коротке речення, кидає м'яч наступному, називаючи вивчений термін